Видано факсимільне видання книги Євангелія, яку всюди носив з собою Федір Достоєвський. Факсиміле дає можливість багатьом побачити, як читав Євангеліє Достоєвський, які рядки підштовхнули його до написання знаменитих творів, повідомляє "Фома в Україні".
Книгу супроводжують два томи з коментарями до позначок письменника та два томи з науковими дослідженнями.
Тривала роками підготовка видання стала основою для нового наукового напряму – оптико-електронної текстології. Всього на 620 сторінках Євангелія вчені зуміли знайти і розшифрувати 1426 відміток, зроблених письменником.
Кожна сторінка була знята цифровою камерою при спеціальному освітленні. Щоб виявити нігтьові позначки, оптику схиляли під кутом до 40 градусів і знімали в чорно-білому режимі зображення для більшої контрастності. Отримані знімки вивчили на комп'ютері при 40-кратному збільшенні.
Так вчені змогли розглянути найдрібніші шорсткості, подряпини, потертості та навіть мікроскопічні сліди пилу, що в'їлися в папір з часів каторги письменника.
«Найбільш важливі для нього фрагменти Євангелія письменник 364 рази зазначив нігтем, і це, швидше за все, було в найбільш болісний період перебування на каторзі, коли йому заборонялося писати. Крім того, нам вдалося виявити в тексті Нового Завіту 299 послід олівцем, 30 чорнилом, 14 – сухим пером», – розповів завідувач відділу рукописів Російської державної бібліотеки Віктор Молчанов.
«У світовій літературі було чимало авторів, які чудово знали Біблію. Але навряд чи знайдеться хтось ще, як Достоєвський, який чотири роки читав лише Євангеліє, пережив і прожив його як свою долю», – сказав один з ініціаторів проекту, доктор філологічних наук Володимир Захаров.
За словами вчених, найбільше позначок на текстах апостола і євангеліста Іоанна Богослова. Саме Євангеліє від Іоанна дало поштовх для розвитку сюжету «Злочину й кари».
До оповіді євангеліста про Лазаря вчені виявили 14 позначок, зроблених у різні роки. Мотивом воскресіння, відновлення занепалої людини і завершується знаменитий роман: на каторзі Раскольников згадує про чудо, вчинене Спасителем, і просить у Соні священну книгу.
Окрема тема – позначки Достоєвського на полях Апокаліпсису. У цьому тексті письменник шукав ключ до розуміння процесів, що відбуваються в світі. Його мучило суперечність між розвитком цивілізації і зубожінням віри. Спроби влаштувати життя на основі соціальних теорій, на думку письменника, можуть обернутися пеклом, тому що ігнорують головне — заповіді й волю Творця.
На початку 1870-х, обдумуючи план роману «Біси», Достоєвський перечитав Апокаліпсис, який став стимулом для книги, яку теж назвуть пророчою. Напроти слів «І бачив я звірину, що виходила з землі», Достоєвський писав: «Соціал», тобто «соціалізм». Напроти слів про «велику блудницю», яка сяде на «звіра багряном», що має сім голів, Достоєвський написав на полях: «цивилизація».
Нагадаємо, Євангеліє (1823 року видання), з яким Достоєвський не розлучався все життя і зустрів свій останній час, вручили письменнику на пересилання у Тобольську дружини засланців декабристів Наталка Фонвізіна і Параска Анненкова. У перші, найважчі роки каторги, позбавлений олівця і навіть клаптика паперу, письменник фіксував свої думки, знаходячи схожі в Євангелії і відзначаючи їх підкресленням нігтя і загинанням куточків сторінок. «Євангеліє – єдина книжка, дозволена в острозі. Вона лежала під моєю подушкою в каторзі. Я її читав і читав іншим. За нею вивчив читати одного каторжного...» – писав сам Федір Достоєвський.
З Омського острога письменника перевели в Семипалатинськ. Він бував в Барнаулі, Кузнецке, Твері, а після амністії повернувся в Петербург. Євангеліє завжди було з ним. Перші позначки в книзі зроблені кінчиком нігтя: письмових приладдя укладеним мати не належало. Надалі письменник завдавав знаки сухим пером, олівцем, рідко – чорнилом.
