Кияни б'ють на сполох, побоюючись за майбутнє нацзаповідника Києво-Печерської лаври. Причиною цього стала поява в інтернеті наказу Мінкультури, виданого 29 листопада минулого року, про затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання території буферної зони навколо нацзаповідника, повідомляє "Сегодня".
Городяни і експерти впевнені, що так влада розв'яже руки забудовникам, які почнуть зводити чергові "монстри" поруч з древньою святинею.
За словами археолога Тимура Бобровського, об'єкти "Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська лавра" внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1990 році, а в 2008 році додали дві схеми з визначеними на них кордонами охоронних зон. У 2009 році ЮНЕСКО рекомендувала збільшити розміри цих охоронних зон, що і було зроблено через два роки.
"На початку 2011 року, за дорученням Мінкульту, Інститут пам'яткоохоронних досліджень розробив проект єдиної охоронної зони, яка ввібрала в себе всі території, рекомендовані для захисту, – Хрещатик з Майданом Незалежності і Дніпровські пагорби. Влітку 2011 року цей проект затвердили, а в кінці минулого року Мінкульт стверджує проект охоронної зони однієї тільки Києво-Печерської лаври, повертаючись до тих кордонів, які визначалися ще в 2008 році. Отже, межі охоронної зони 2011 року залишаються ще легітимними, але для чогось впроваджуються і інші", – пояснює Бобровський. І додає, що якщо, наприклад, якийсь забудовник, посилаючись на наказ Мінкульту 2016 року, побудує висотний будинок поруч з "монстром" на Грушевського і його потягнуть до суду, то адвокат підсудного без проблем доведе, що проблема двох буферних зон – це турбота Мінкульту, а не його клієнта.
У Міністерстві культури України "Сегодня" запевнили, що мова про зміну буферної зони не йде. "Охоронна (буферна) зона архітектурного ансамблю Києво-Печерської лаври була затверджена в установленому порядку. При цьому вона повністю відповідає буферній зоні Києво-Печерської лаври, розробленій в 2009 році і з оприлюдненою на сайті ЮНЕСКО. До цього часу Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник взагалі не мав затверджених в установленому порядку охоронних зон, тому не може йти мова про їх зміну – зменшення або збільшення", – пояснили в Мінкульті і додали, що Києво-Печерська лавра нарешті отримала затверджені належним чином охоронні зони (які до сих пір не були затверджені), і більше немає розбіжностей в трактуваннях буферної зони між Україною і ЮНЕСКО.
За словами Марини Соловйової, глави ГО "Андріївський-Пейзажна ініціатива", розмови про зменшення буферної зони велися давно. "Мова йде про територію, де знаходиться колишня взуттєва фабрика (це площа в 6 га поруч з Києво-Печерською лаврою, входить в буферну зону). Тут вже давно планують почати будівництво", – говорить Соловйова.
Віце-президент київської організації Нацспілки архітекторів Георгій Духовичний також підтверджує, що розмови про зменшення буферної зони піднімалися не раз. "Зменшення буферної зони може обернутися серйозним скандалом. Подібні речі можуть робитися тільки за методикою, прописаною ЮНЕСКО. Інакше це загрожує виключенням київських об'єктів зі списку об'єктів всесвітньої спадщини", – говорить Духовичний.
Що стосується території колишньої взуттєвої фабрики, її давно хочуть забудувати. "Ця територія – останній форпост. По діагоналі від цієї фабрики до Лаври рукою подати", – пояснює Духовичний.
