Традиційна архангельська хресна хода місцями захоронень жертв політичних репресій «Від пересилки до пересилання і далі — в Лявлю» відбулася 1 серпня. Її очолив керівник єпархіального відділу по взаємодії Церкви і суспільства ігумен Феодосій (Нестеров), повідомляє Благовест-інфо.
Необхідно говорити про те, що на Півночі в ХХ столітті масово вбивали невинних людей, підкреслив священик. За його словами, помолитися прийшли більше 200 чоловік: «Імена тих, хто лежить у цих могилах, невідомі. Їх об'єднує одне: всі вони невинноубієнні. Хто покаявся у їхній смерті? Ніхто. Вирізали, лютували, влаштували масову бійню. І на все це тільки одна відповідь: «Так вийшло!». Світ знає про Нюрнберзький процес, про його вироки. А що у нас? Хтось скаже, що в усьому винна секта атеїстів, що знецінила людське життя. Точно відомо одне: Росія зазнала страшного соціального експерименту. І необхідно не відвертати лице від цієї правди. Необхідно говорити про те, що на Півночі в ХХ столітті масово вбивали людей. Це факт, його пам'ятають очевидці. Ми повинні знати, що менше ста років тому в нашій країні людей топили баржами, саджали на палю, здирали шкіру. Це було».
Як зазначив священик, визнання — це спроба чесного ставлення до історичних подій, тверезе ставлення до фактів. «Хресний хід — це теж своєрідний крок до покаяння. Ми звикли брехати, замовчувати, — підкреслив отець Феодосій. — Яке у нас ставлення до розстріляних? Як до сміття! Чому? Невже ці люди не страждали, так просто не жили?»
Хресна хода розпочалася на площі 60-річчя Жовтня біля храму Новомучеників і Сповідників землі Архангельська. В Привокзальному районі знаходиться багато «розстрільних ровів». На місці сучасного спального району, «на Мохах», починаючи з часів Громадянської війни, проводилися масові розстріли. Далі віруючі на автобусах і легкових машинах вирушили до Всіхсвятської церкви Архангельська. Біля цього храму встановлено кам'яний хрест в пам'ять про те, що там з 1920 року була пересильна тюрма.
Потім віруючі зупинилися в селищі Уемському під Архангельськом. Там вони піднесли молитви про інтернованих поляків, прибалтійців, кримських і поволзьких німців. Також звершили заупокійні богослужіння в Малих Корелах, в Чорному Яру, де в часи великого терору збирали для етапування розкуркулених селян Північного Краю. Звідти їх баржами відвозили на Печеру. Крім того, учасники ходу помолилися біля поклонного хреста, встановленого в пам'ять розстрілів 1938 року.
Далі духовенство та миряни молилися на Псаревському цвинтарі, куди з 1943 року по початок 1950-х років привозили з Архангельська трупи розстріляних людей. Потім віруючі звершили літію біля дачного кооперативу «Северодвинка», де в середині 1930-х років ховали жертв репресій.
Завершився хресний хід молебнем у церкві Успіння Пресвятої Богородиці в Лявле.
Отець Феодосій зазначив, що людина, яка пам'ятає свій рід, історію, дбайливіше ставиться до своєї батьківщини. «Наша земля зберігає величезну кількість убитих. Пам'ять про це має бути загальнонаціональною. Громадянська війна не скінчилася, ми ще не визначилися, хто на чиїй стороні. Багато хто до цих пір виправдовують звершені діяння. У світлі цього необхідно, але водночас і важко зберігати пам'ять. Мало хто цим займається, Микола Васильович Суханов, організатор хресного ходу «Від пересилки до пересилання і далі — в Лявлю», один з таких людей».
