Андріївська церква – пам’ятка історії, мистецтва і архітектурна перлина Києва. З нагоди Дня Святого Андрія згадаємо історію церкви, названу на його честь. На честь апостола, що передрік заснування нашого міста.
За переказами, апостол Андрій Первозваний зійшов на один із дніпровських пагорбів і передрік появу великого християнського міста. Тут він встановив перший на наших землях хрест. Це місце почали вшановувати шляхом зведення храмів, освячених на честь святого Андрія.
Перша церква, згідно з історичними джерелами, була зведена на цьому пагорбі ще в XIII столітті та проіснувала майже 500 років. Згодом на її місці була споруджена дерев'яна церква, яка згоріла під час пожежі в кінці XVII століття.
Сучасну Андріївську церкву почали будувати у 1747 році на замовлення імператриці Єлизавети – дочки Петра І. Разом із Маріїнським палацом церква мала стати частиною Київської царської резиденції. Проект доручили архітектору італійського походження Франческо Бартоломео Растреллі.
Церква споруджувалась довгі 15 років, а була освячена вже після смерті своєї покровительки, у 1767-му. Згодом будівлю передали Київському магістрату, а ще пізніше – Київській міській думі.
165 років Андріївська церква працювала як звичайна діюча церква – аж до 1932-го, коли за рішенням радянського уряду в ній було припинено богослужіння. Вони поновлюються під час Другої світової війни, але у 60-х роках церква знову закривається і згодом починає функціонувати як архітектурно-історичний музей-філія заповідника «Софія Київська».
Висота церкви становить майже 50 м. Вона побудована в стилі бароко, для якого характерні парадність, багатство декору, яскраве контрастне фарбування стін і велика кількість позолоти. Херувими (янголята) та волюпта (завитки) – характерні для бароко деталі фасаду.
Ліпнина у вигляді рельєфних візерунків оточує круглі вікна – люкарни. На фронтонах розміщено чавунні картуші з монограмою імператриці Єлизавети.
Імператриця, попри всі застереження архітекторів, наполягала на конкретному місці розташування Андріївської церкви. Через це з моменту свого спорудження будівля постійно перебувала під загрозою руйнування. Перші реставраційні роботи почалися вже на початку XIX століття. За цей час купол церкви кілька разів змінював свій зовнішній вигляд, були проведені капітальні ремонти всієї будівлі, укріплення схилу, реконструкції систем опалення і вентиляції.
Однією з головних конструктивних проблем Андріївської церкви були чавунні сходи, які замінили перші, дерев'яні. Сходинки, покладені на бетонну основу, постійно прогнивали через застій води в ґрунті. Зараз вони розміщені на опорах, під якими є простір.
Нескінченні ремонти і реставрації кардинально не змінили зовнішній вигляд Андріївської церкви. У 2009-2011 роках тривали протиаварійні роботи з укріплення Андріївського пагорба, конструкцій споруди церкви та її фундаментів. У 2015 році архітектори запевнили киян, що аварійний стан подолано.
Наразі Андріївська церква зачинена і перебуває на реставрації. Крайнім терміном завершення називають 2020 рік.
18 жовтня рішенням Верховної Ради церква передана у безоплатне користування Вселенському патріархату.
