Факультет історії та міжнародних відносин УжНУ організував археологічні дослідження Свято-Троїцької церкви в Ужгороді, які тривали до 15 вересня.
Археологічні дослідження проводилися в межах руїн костелу XVII ст., а їх площа становила 15 кв. м. Під час розкопок виявили залишки людських поховань та багато кераміки різних віків, повідомляє «Карпатський об’єктив».
За словами кандидата історичних наук, керівника студентської експедиції Володимира Мойжеса, тут ніколи не проводилися розкопки. Оскільки церковною археологією на Закарпатті займаються не так давно. Адже в радянський час цим не цікавилися й деякою мірою тема була заборонена.
– Це римо-католицька церква Святої Трійці. Достеменно не відомо, хто її зводив. Так, краєзнавець Людвиг Філіп пише, що вона функціонувала з 1640 року. Є думка, що будівництво святині пов’язане з діяльністю єзуїтів на Закарпатті. Деякі науковці, головним чином архітектори, виходячи з деяких архітектурних елементів, відносять цю пам’ятку до ХV ст. Навіть донедавна на стіні церкви була прикріплена табличка, де писалося, що це готичний храм ХІІІ ст.
– Під нефом знаходиться крипта, яка була у свій час пограбована. Тепер там досить багато різноманітного сміття. Цілісних поховань ми не виявили. Знайшли залишки від скелетів, які були поховані в крипті, уламки від трун. У вівтарній частині виявили сходи, зведені у першій половині XX ст. Під бетонною стяжкою XX ст. були залишки вівтаря XVII ст. та підлоги. Вона викладена з цегли, яку ми взяли на аналіз, аби встановити її датування, – розповідає Володимир Мойжес.
За словами науковців, серед знахідок 90% становить кераміка від XVII і до кінця XIX ст. Це фрагменти мисок та горщики.
Дослідники припускають, що церкву неодноразово грабували чорні археологи. Імовірно, ще за радянських часів, адже в крипті могли знаходитися понад десяток поховань.
Видання зазначає, що в планах римо-католицької єпархії – зберегти цю пам’ятку архітектури, аби проводити в ній богослужіння.
