![Дослідники припускають, що церкву неодноразово грабували чорні археологи / istoria.ko.net.ua Дослідники припускають, що церкву неодноразово грабували чорні археологи / istoria.ko.net.ua](https://images.unian.net/photos/2018_10/1538599731-9850.jpg?0.5012520101471749)
Факультет історії та міжнародних відносин УжНУ організував археологічні дослідження Свято-Троїцької церкви в Ужгороді, які тривали до 15 вересня.
Археологічні дослідження проводилися в межах руїн костелу XVII ст., а їх площа становила 15 кв. м. Під час розкопок виявили залишки людських поховань та багато кераміки різних віків, повідомляє «Карпатський об’єктив».
![/ istoria.ko.net.ua / istoria.ko.net.ua](https://images.unian.net/photos/2018_10/1538599730-3237.jpg?0.9420651489715182)
За словами кандидата історичних наук, керівника студентської експедиції Володимира Мойжеса, тут ніколи не проводилися розкопки. Оскільки церковною археологією на Закарпатті займаються не так давно. Адже в радянський час цим не цікавилися й деякою мірою тема була заборонена.
– Це римо-католицька церква Святої Трійці. Достеменно не відомо, хто її зводив. Так, краєзнавець Людвиг Філіп пише, що вона функціонувала з 1640 року. Є думка, що будівництво святині пов’язане з діяльністю єзуїтів на Закарпатті. Деякі науковці, головним чином архітектори, виходячи з деяких архітектурних елементів, відносять цю пам’ятку до ХV ст. Навіть донедавна на стіні церкви була прикріплена табличка, де писалося, що це готичний храм ХІІІ ст.
![/ istoria.ko.net.ua / istoria.ko.net.ua](https://images.unian.net/photos/2018_10/1538599729-9069.jpg?0.040882297609644125)
– Під нефом знаходиться крипта, яка була у свій час пограбована. Тепер там досить багато різноманітного сміття. Цілісних поховань ми не виявили. Знайшли залишки від скелетів, які були поховані в крипті, уламки від трун. У вівтарній частині виявили сходи, зведені у першій половині XX ст. Під бетонною стяжкою XX ст. були залишки вівтаря XVII ст. та підлоги. Вона викладена з цегли, яку ми взяли на аналіз, аби встановити її датування, – розповідає Володимир Мойжес.
За словами науковців, серед знахідок 90% становить кераміка від XVII і до кінця XIX ст. Це фрагменти мисок та горщики.
Дослідники припускають, що церкву неодноразово грабували чорні археологи. Імовірно, ще за радянських часів, адже в крипті могли знаходитися понад десяток поховань.
Видання зазначає, що в планах римо-католицької єпархії – зберегти цю пам’ятку архітектури, аби проводити в ній богослужіння.