У Ніжині розкопали кладовище, якому близько 150 років.
Як повідомляє "Правда тут", археологічні дослідження проводилися для майбутньої реставрації Спасо-Преображенського храму. До робіт залучалися студенти-практиканти і столичні архітектори, які оглянули пам'ятник і почали збирати документацію, необхідну при подальшому відновленні будівлі.
Досліджуючи історію Спасо-Преображенського храму, місцеві археологи натрапили на кладовище, якому як мінімум 150 років. Шукачі старожитностей зафіксували 6 поховань: 5 дорослих та 1 дитяче. Віднайдені людські рештки перепоховали на подвір’ї церкви. Заупокійну літію за померлими провів настоятель Спасо-Преображенського храму отець Петро. Згодом на місці насипу зведуть дерев’яний хрест.
«Це людські рештки, до яких потрібно ставитись із повагою в будь-якому разі», – зазначає очільник Ніжинського археологічного товариства Іван Кедун.
За його словами, кладовище має щонайменше три яруси (шари поховань). Останні з них, що потрапили в шурф, датуються першою половиною XX століття.
«Основна частина тіл раніше була похована за християнським орієнтуванням (захід-схід). Є й такі, що розташовані неправильно, – це верхній ярус, наймолодші. Склалось враження, що просто вирили яму й закидали покійників землею. Місцеві мешканці казали, що на цьому місці ховали розстріляних за радянської доби. Швидше за все, так і було. Ймовірно, це пов’язано з періодом утвердження радянської влади чи дій КДБ», – розповідає Іван Кедун.
Віднайдені людські рештки збереглись досить непогано. Водночас, не рахуючи цвяхів від домовини, біля тіл не помітили залишків прикрас чи будь-якого іншого супровідного інвентарю.
«Тут могли бути поховані як священнослужителі, прості містяни, так і козаки, постраждалі від якоїсь епідемії чи жертви політичних репресій – хто завгодно. Це окрема тема для історичного дослідження, яке потребує роботи з архівами, що можуть пролити світло на те, хто лежить на цьому кладовищі», – зауважує завідувач відділу археології Ніжинського краєзнавчого музею Олексій Пархоменко.
Окрім поховань, археологи виявили фундамент притвору (бокова прибудова) Спасо-Преображенського храму, датований XVII століттям. Дослідження показують, що в процесі створення церкви виявлена ділянка декілька разів перебудовувалася. Після зведення притвору над ним згодом була прибудована наземна галерея XVIII століття, вхід до якої вів від дзвіниці до церкви.
Археологічні дослідження проводились задля майбутньої реставрації храму. До робіт долучалися й студенти-практиканти та столичні архітектори, які оглянули пам’ятку й почали збирати документацію, необхідну при подальшому відновленні будівлі. Після цього археологи завершили досліджувати історію Спасо-Преображенської церкви. Дослідники дякують за терпіння й розуміння отцю Петру й релігійній громаді храму під час проведення розкопок та збираються перейти до обстеження нових археологічних зон міста.
