Недалеко від Кирилівської церкви знайшли унікальні артефакти.
Поки вирішується доля археологічних знахідок на Поштовій площі, археологи, що проводили розкопки біля споруди XVIII століття "Кутової вежі оборонної стіни" (неподалік від Кирилівської церкви), виявили на глибині близько двох метрів ще більш унікальні знахідки – уламки ліпної кераміки, що належать до періоду давніх скіфів.
Що залишили стародавні
Розкопки у вежі тривали майже два місяці. За цей час були відкриті культурні шари XVII-XIX ст. часів Київської Русі (XII-XIII ст.) і скіфського періоду, а це, імовірно, V-VI ст. до нашої ери.
За словами археолога В'ячеслава Баранова, раніше ця територія детально не досліджувалася: "Ми з'ясували, що нижній хронологічний шар належав до скіфського часу. Пізніше тут існувало давньоруське поселення".
З верств Київської Русі археологи витягли черепки посуду, кістки тварин, уламок хрестика, а зі скіфського періоду – уламки давньої кераміки.
Кістки і монети
Не менш дивовижні відкриття чекали археологів в шарах XVII-XVIII ст .: стародавній некрополь з 10-ю похованнями. В одній з могил, де могли поховати священика, знайшли іконку – живопис олією по бронзі. На одному її боці зображена Марія з Ісусом, а на іншій – лик невідомого святого.
"Також з цього поховання ми витягли великий дерев'яний хрестик з чотками, швидше за все кипарисовий, в бронзовому окладі", – розповів археолог Іван Зоценко.
Пізніший період (XVIII-XIX ст.) "подарував" археологам кілька десятків мідних монет.
Всі знайдені артефакти відправили на реставрацію, а місце проведення розкопок законсервували, засипавши його землею. Що стосується "Кутової вежі оборонної стіни", то зараз її реставрують. Роботи планують завершити до кінця цього року.
Підземні льохи
Ведуться розкопки і біля стін Софійського собору. Тут досліджують стародавні монастирські льохи XVII ст., де послушники зберігали харчі.
"Розкопки проводяться на місці провалу, який стався в квітні цього року, в 25 метрах на північний захід від будівлі собору", – розповіли нам в нацзаповіднику "Софія Київська".
Використовувати підземелля припинили в кінці XVIII ст., засипавши до нього вхід. У XIX-XX ст. на цьому місці неодноразово утворювалися провали.
За словами заступника гендиректора заповідника В'ячеслава Корнієнка, підземна галерея повністю не досліджувалася: "Є версія, що підземелля з відгалуженнями було споруджено ще за часів Київської Русі, а в XVII ст. його пристосували під потреби монастиря".
Зараз археологи зробили навколо провалу квадратний розкоп і по ньому поступово заглиблюються вниз.
"Хлопці вже дійшли до кінця XVIII – початку XIX ст. У міру просування розкопок, пісок повністю виберуть, щоб спуститися на дно підземної споруди і досліджувати його. Потрібно зрозуміти, в якому воно стані і як його потім консервувати", – пояснив Корнієнко.
Що ж стосується знахідок, то поки археологи виявили тільки дерев'яний зруб, обмазаний вапном. Скільки триватимуть дослідження, в заповіднику поки сказати не можуть: "Роботи дуже багато".
