Присвячено захід – 215-й річниці від дня народження видатної особистості / m-church.org.ua

Сьогодні, 26-го травня, на Закарпатті відкрили пам’ятник видатному фольклористу та історику Юрію Венеліну.

На запрошення представників влади архієпископ Мукачівський і Ужгородський Феодор з духовенством єпархії у селі Тибава Свалявського району, звершив чин освячення пам’ятника Юрію Івановичу Гуці-Венеліну (1802-1839), вихідцю села, відомому болгарському історику, археологу, лінгвісту та фольклористу. Про це повідомляє прес-служба Мукачівської єпархії УПЦ. 

/ m-church.org.ua

На історичну подію зібралася велика кількість закарпатців, священнослужителів та представників медіа.

Відео дня
/ m-church.org.ua

Владика Феодор звернувся до присутніх зі словом вітань та відзначив архіважливе значення увіковічнення постатей, що залишили слід для нащадків.

У рамках урочистих святкувань відбулася Міжнародна науково-практична конференція, присвячена дню слов’янської культури та писемності “Слов’янський світ: Ю.І. Гуца-Венелін”.

Присвячено захід – 215-й річниці від дня народження видатної особистості.

/ m-church.org.ua

Юрій Венелін (справжнє ім’я Георгій Гуца; 22 квітня 1802, Тибава, Закарпаття - †25вересня 1839, Москва — український історик, філолог, етнограф, фольклорист та медик. Один з основоположників слов’янознавства в Україні.

Народився на Закарпатті у сім’ї священика, навчався в Ужгородській духовній семінарії, на філософському факультеті Львівського університету, Московській медичній академії. Слухав лекції у вищих навчальних закладах Угорщини.

Працював у Московському військовому госпіталі. Був членом Товариства історії та старожитностей російських при Московському університеті.

Дослідник історії болгар, даків. Один з фундаторів російської болгаристики (автор першої «Граматики сучасної болгарської мови»).

1829 мандрував Болгарією, Валахією, Молдавією з науковою метою — збирання матеріалів для історичних праць. Зокрема, зібрав 86 дако-слов’янських та волохо-болгарських грамот — літературних пам’яток болгарського народу.

Помер у 37-річному віці в Москві в абсолютному зубожінні. Вже після його смерті побачили світ «Влахо-болгарские или дако-славянские грамоты», «Грамматика нынешнего болгарского наречия».

На могилі Ю. Гуци (Вєнєліна) у Даниловому монастирі в Москві болгари встановили пам’ятник з написом: «Він перший нагадав світові про забуте, але колись славне й могутнє плем’я болгар і палко бажав бачити його відродження».