Центр інформації Української Православної Церкви на своїй офіційній сторінці в Facebook 18 травня запропонував читачам відповісти на запитання, що вони думають з приводу прийнятого Верховною Радою напередодні Закону «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині».
Тема викликала певний резонанс, своє ставлення шляхом голосування висловили 220 користувачів. При цьому багато хто залишив коментарі, судячи з яких, більшість ставиться до ініціативи законодавців негативно.
Так, Маргарита Цуканова вважає, що прийнятий закон суперечить православній моралі.
«Я не підтримую, це ненормально», - згодна з нею Людмила Пустовіт.
«У нас і так крадуть людей, насамперед дітей на органи, тому я проти. До того ж, жага наживи і грошей настільки взяла гору над людьми, що це дасть додаткові можливості для безсовісних людей», - вважає Катерина Маслієчкіна.
«Я, як православна віруюча християнка, не хочу, щоб мене розчленовували. Тіло має повернутися в прах. Це не мої слова, а зі святого Писання. Масово будуть знищувати людей у лікарнях, які будуть вмирати від серцевого нападу. І ніхто нічого не зможе довести...», - переконана Надія Бубовенко.
«Категорично проти. Не від нас залежить, від Всевишнього, і не нам розпоряджатися органами. Кому який хрест дав Господь, такий і треба нести», - міркує Світлана Кравчук.
«Категорично проти. За теперішньої корупції нас почнуть потрошити, як курей!», - упевнений Сергій Аракелов.
Окремі читачі припустили, що, приймаючи закон, Верховна Рада діяла аж ніяк не в інтересах українців.
«У США, наприклад, люди десятиліттями стоять у черзі на трансплантацію, і буває, що помирають, не дочекавшись. А у нас в законі про трансплантацію навіщось-то прописали можливість передачі органів за кордон, якщо вони нікому не потрібні всередині країни. Навіщо? Інтуїція підказує, що хворих завжди, в будь-якій країні більше, ніж здорових, згодних роздати свої органи. По-моєму, це потрібно було прописати, щоб відкрити експорт людських «запчастин» за кордон. Ще ж створюють електронну базу медичних даних для всіх взагалі, а не лише для приголосних на трансплантацію. Думаю, що «цивілізований світ» хоче придбати не лише наш ліс і землю, але й наші органи. Я проти!», - вважає Євгенія Григор'єва.
«Я, звичайно, за, закон супер, лише біда в тому, що в нашій обкраденій країні борги за комуналку нирками будуть платити», - іронізує Віталій Семенчук.
«У країні, де йде війна, узаконена процедура трансплантації органів. Десятки тисяч зниклих безвісти людей, діти-сироти, психічно хворі, і т. д. піддадуться спрощеною процедурою трансплантації органів», - розмірковує Валентина Пархоменко.
Серед тих, хто побажав відповісти на питання були й прихильники прийнятого закону.
«Я лікар і дружина священика, тому у мене особливий погляд на цю ситуацію. Знаючи проблему трансплантації органів у нашій медицині, знаючи, скільки людей могли б залишитися живими, можу сказати одне: якщо лікарі будуть з усією відповідальністю використовувати органи людей, це збереже тисячі життів... Наприклад, я, вмираючи, віддала б свої органи людині, яка цього потребує», - говорить Тетяна Зіменко.
Антон Орлов відповів: «Якщо мої органи після моєї смерті врятують комусь життя, то нехай мене розберуть до самих нігтів».
«У нас у країні діти помирають, не дочекавшись, коли будуть зібрані кошти на трансплантацію в іншій країні. За життя я здаю кров. Якщо після смерті я зможу когось врятувати тим, що мені вже не потрібно - буду рада», - каже Ярослава Березовська.
Окремі користувачі також не проти трансплантації, однак зазначають, що в нинішніх реаліях Україна до цього ще не готова.
«У мене двояка думка. Як лікар, якби жила в цивілізованій країні, заповіла свої органи для трансплантації, нехай комусь би вони врятували життя або поліпшили його якість. Але не в Україні! Це лише підштовхне недобросовісних учасників процесу до зловживань, появи (або легалізації) ринку чорних трансплантологів... Тому нині я - проти!», - заявляє Людмила Денисенко.
«Обговорювати етику трансплантації українських органів буде доцільно після перших результатів дії цього закону», - вважає Роман Вискуб.
