Археологи показали одні із найдавніших писанок Галичини, які віднайшли у древньому Пліснеську.
Ці писанки датують кінцем X-XIII століття, вони керамічні із кульками-брязкальцями всередині, були язичницькими оберегами, як повідомляє "Zaxid.net".
«Писанки є дуже добрим прикладом двовір'я, яке панувало тут в XІ-XII століттях. Тобто після завоювання земель Білих хорватів Володимиром Святославовичем тут починає впроваджуватися християнство, впроваджується воно доволі повільно і церква намагалася адаптувати ці язичницькі символи до своїх канонів», ‒ розповідає працівник заповідника «Давній Пліснеськ» Віталій Ляска.
Окрім того, археологи показали речі, які викопали із язичницького капища у Пліснеську ‒ ритуальний ніж, фібули, прикраси.
«Це фактично у Пліснеську існувало святилище, на якому навіть практикувалося принесення людей в жертву. Там знайдено цілий жертовний пояс, де були перепалені людські кістки. І ці речі походять з цього поясу, зокрема великий ніж скрамасакс кінця Х століття, який також міг використовуватися у певний обрядодіях», ‒ додав Віталій Ляска.
Із християнських часів мають фрагменти плитки із підлоги церкви, яка постала на місці язичницького святилища. Усі ці речі доступні для огляду у музеї Франкового університету.
А тим часом археологи уже готуються до нового сезону експедиції. Влітку науковці продовжать розкопувати і городище, і могильник.
