“Пісня Бога”
28 листопада індуїсти відзначають свято Гіта-джаянті - день пам`яті про явище Бхагавад-гіти.
На згадку про цю подію, яку послідовники індуїзму називають уселенською, у вайшнавських (крішнаїтських) та інших храмах будуть здійснені церемонії поклоніння Бхагавад-гіті, включаючи розпалювання священного вогню, декламацію всіх 700 шлок (санскритських строф), дарування Бхагавад-гіти друзям і родичам, медитацію на це священне писання і перекази, з ним пов`язані, повідомляє NEWSru.
У Гіта-джаянті відзначаються роковини того дня, коли Шрі Крішна вимовив Своє філософське послання людству близькому вічному супутнику і другу Арджуні. Сама назва Бхагавад-гіта означає "Пісню Бога". А відбулася ця подія понад 50 століть тому на історичному полі Курукшетра, за годину до початку грандіозної битви між військами родин Куру і Пандавів.
Зараз на цьому місці, нині відомому як Джьотісар-тіртха, встановлені фігури Партха-саратхи, або Крішни в образі колісничого разом з Арджуною. Мешканці ашрама, що доглядають за святилищем, стверджують, що дерево, яке росте поряд з ним, - нащадок того самого дерева, під яким була повідана Бхагавад-гіта.
При відвідинах Курукшетри паломники пропонують Бхагавад-гіті і Крішні з Арджуною на колісниці свої молитви, підносять світильники священному озеру Брахми (Брахма-саровар), що знаходиться тут, декламують шлоки Бхагавад-гіти і прославляють її.
Інтригуюча передісторія, філософське підгрунтя і гостросюжетна розв`язка Курукшетрійської битви детально описані в староіндійському епосі Махабхарата. У літературі сама Гіта вважається центральною частиною цього великого епосу про історію людства, проте з релігійної точки зору Гіта - це самостійний твір, вік якого, за даними самої Гіти, значно перевищує звичні для сучасної наукової парадигми мірки, складаючи понад 2 мільйони років. Теологічно Гіта входить в розряд Упанішад і називається Гитопанішадой. Бхагавад-гіта містить опис природи Бога (Бхагавана), природи душі (атми), природи часу (кали), природи дії (карми) і природи матеріального творіння (пракріті).
Основна канва писання сконцентрована на необхідності посвяти себе Богові як вищого звільнення.
Ясне тлумачення Бхагавад-гіти, разом з тлумаченням Упанішад і Веданта-сутри, вважається непорушною умовою для визнання авторитетності тієї або іншої богословської школи в індуїзмі.
За всю земну історію Гіти було зроблене понад 600 перекладів і тлумачень цього священного тексту. Своїй нинішній популярності на Заході і в самій Індії Бхагавад-гіта зобов`язана перекладу і тлумаченню її видатним індійським релігійним діячем Бхактіведантою Свамі Прабхупадою (1896-1977) у дусі традиції бенгальського вайшнавізму (крішнаїзму), відродженого в середні віки Шрі Чайтаньєю (1486-1534).