Залишки древнього храму на розкопі "Верхнє місто" (акрополь Фанагорії)
Археологи виявили на розкопках стародавньої Фанагорії Темрюкського району Краснодарського краю найдавніший античний храм на території Росії.
Вчені тільки розпочали вивчення і наразі датують його спорудження імовірно початком – першою половиною V ст. до н. е., повідомляє сайт експедиції Фанагорія.
Фанагорія була розташована на березі Керченської протоки, в 25 км на північний схід від іншого найдавнішого міста — Гермонасса. Вона була однією з столиць елліністичного Боспорського царства, входила до складу Візантійської імперії і Хозарського каганату. Населений пункт був заснований близько 543 р. до н. е.
В 2013 році у центральній частині Фанагорії на розкопі "Верхнє місто" (в давнину тут знаходився акрополь – громадський і політичний центр міста) був виявлений і досліджений храм V століття до н. е. До останнього часу фахівці вважали, що це найдавніший, античний храм із знайдених на території Росії. Однак на поточному тижні, прямо під фундаментами раніше дослідженого храму, були виявлені залишки його ще більш давнього попередника – так званого храма в антах.
«Храм в антах» традиційно, ще з часів римського історика архітектури Вітрувія, вважається найдавнішим різновидом еллінського храму; його ранніми прототипами вважаються фасади малоазійських і єгипетських скельних гробниць.
Виявлений храм, як і зведений пізніше на його місці, складався з крихітного пронаоса (напіввідчиненої частини між вхідним портиком і наосом) і наоса (центрального приміщення храму). Його загальна площа – близько 14,5 кв. м. Збудований він був з сирцевої цегли без фундаменту, як і багато хто з фанагорійських будівель того часу.
Цікавою особливістю цього найдавнішого фанагорійського храму є розташування невеликого вівтаря –вогнища всередині наоса, з лівої сторони біля входу в храм.
Зазвичай стародавні греки споруджували вівтарі зовні храмів, недалеко від входу, що було зумовлено переказом про те, що божество, ототожнене з його культовим зображенням, могло при такому положенні вівтаря спостерігати за жертвопринесеннями.
Ймовірно, жертовник усередині приміщення міг використовуватися для безкровних жертвоприношень чи всякого роду возку ріння – як, наприклад, усередині вівтар храму Ілітії біля гори Кроній в Елеї (південніше сучасного Неаполя).