Настоятель буддійського храму ордена Ниппондзан Меходзи у селі Паньковка Луганської області, зберігач частинки Шаріра Будди чернець Сергій Жданкін, розповів проекту «УНІАН-Релігії» про свою місію на Майдані і про те, що думають про ситуацію в країні буддисти.
Сергій, кілька днів ви були активним учасником подій на Майдані. Для цього приїжджали з Луганської області. На Майдані ви декларували свою громадянську позицію, або це була місія вашого ордену?
Я і кілька монахів були на Майдані, тому що нам не байдужа доля нашого народу і всього світу. Місія бодхисаттви, ідеалу буддизму - врятувати людей від страждань і бід. Ми, ченці, молилися за те, щоб пробудити в людях мудрість і бачення, відкрити Шлях для порятунку країни. Особисто я приїхав з освяченою молитвами водою з джерела в Луганській області, щоб 19 січня, на Водне Хрещення вилити її у води Дніпра, з побажаннями миру і добра всім на Землі.
Але, наскільки відомо, ви повернулися в монастир, чому?
Ми були на Майдані з миротворчою місією, у відповідь на насильство з обох сторін, встали між протиборчими сторонами і молилися, щоб проявилися божественна сила. І ми не пішли з Майдану у своїх серцях. Фізична присутність там, звичайно була важлива, але відстань не має значення. Все взаємопов'язано. Ми повернулися в Паньківку, де будується Священний Курган Світу - Ступа, щоб провести інтенсивну практику з голодуванням і молитвою для мирного вирішення цього протистояння. Так порадив нам наш Вчитель.
Як оцінюють останні події буддисти України?
Це зібрання людей виникло несподівано і викликало потрясіння українського суспільства, влади і всього світового співтовариства. Його унікальність - у чудових духовних якостях, які з'явилися у людей: у взаємоповазі, відкритості, готовності захищати правду і якщо доведеться - пожертвувати життям заради своєї Батьківщини. Все це свідчить про колективне пробудження народу України. Хоча останні події сповнюють тривогою серце.
На Майдані пролилася кров, багато скалічених, деякі вбиті. Всі основні релігійні конфесії, представлені в Україні, категорично засудили факти насильства. Що про події думають буддисти України?
Адже, як відомо: «На добро відповідати добром, а на зло - справедливістю», - вчить Конфуцій. Будда вчить «Кого треба - підтримай, кого слід - присічи». Як у всьому правильно розібратися?
Насильство завжди породжує насильство. «Не убий» - найголовніша заповідь всіх релігій. Порушення цієї заповіді відкриває «врата світу пекла» в наш світ, розпалює вогонь насильства смерті і руйнування. Тому потрібно шукати будь-які шляхи, щоб не допустити виникнення навіть малої іскри загоряння, інакше пожежа насильства може спалити все на своєму шляху. Тоді вже не буде ні правих, ні винних, ні про яку справедливість вже не йтимиться, коли людей охоплюють почуття гніву, ненависті і злоби.
У буддизмі вважається, що ці отрути отруюють свідомість і затуманюють бачення істинної реальності. Люди вже не можуть усвідомити, що вони всі є діти одного Батька, а значить, брати.
Існує метод ненасильницької боротьби, коли дії направлені на пробудження совісті тирана, звертання до його божественної природи, якою наділений кожен, до притаманного кожному джерела добра і серця. Так, це важкий шлях, що вимагає певної духовної зрілості.
Наявність співчуття до «ворога», точніше розуміння, що ворогів ніяких немає зовсім. Бути мудрим, значить зрозуміти серце ближнього. А також потрібно знайти в собі мужність прощати.
Що говорить про події в Україні ваш Вчитель?
Далай Лама нещодавно висловлювався на цю тему. Він сказав, що влада має служити своєму народові. Наш Вчитель Дзюнсей Терасава також коментував події в Україні: «Потрібно звернути увагу на те, що ті зміни режимів, що відбулися за останній час у багатьох країнах, не привели до бажаних перетворень в цих країнах і суспільствах... Українцям слід налаштуватися на довгострокову перспективу перетворень в своєму суспільстві».
Як вийти з тривалого політичного конфлікту по-буддійськи? Яким міг би бути буддійський сценарій? Могли б ви навести приклади з історії?
У мене немає готового рецепту. По-буддійськи, означає негайно припинити насильство. Але це не означає, що треба скоритися як овечки. Треба заспокоїти гнів і злість, тверезо оцінити обстановку, добре все продумати і зважити.
Ненасильницька боротьба може не принести видимих результатів найближчим часом, тому потрібно запастися величезною силою терпіння і віри в силу правди і єдності.
Вся історія нашого буддійського ордена Ниппондзан Меходзи пов'язана з ненасильницьким рухом людей. Учитель і засновник ордена високоповажний Нитидатцу Фудзії був близьким другом і соратником Махатми Ганді.
Масовий ненасильницький рух народу в Індії привів до набуття незалежності від Британської Імперії. Слідуючи стопами свого вчителя, наш Вчитель Дзюнсэй Тэрасава був одним з ініціаторів масового ненасильницького руху за мир у Європі в часи Холодної війни.
Численні марші миру, акції протесту простих людей звели нанівець загрозу ядерної війни, і об'єднали Європу. Також наш Вчитель був організатором Маршу материнського співчуття "Москва-Грозний під час першої чеченської війни, після чого Єльцин і Масхадов уклали перемир'я.
Дзюнсэй Тэрасава в 2002 році проводив марш миру “Пакистан-Індія“ в той час, коли мільйонна армія вже була стягнута до кордону і загроза ядерної війни була на волосині. Тому історія знає приклади, коли сила духу безлічі людей, їх молитва і єдність творили чудеса.
Ще одне дуже важливе питання: що буддисти радять робити тим, хто дуже хоче зупинити насильство, але не готовий стати між барикадами живим щитом?
Молитися, говорити правду, бути думками і духовно з народом, вірити, що свідомість взаємопов'язана. Подумки підтримувати народ і правителів, щоб вони прийняли мудре рішення.
Дякую за цікаву розмову!
Спілкувалася Анна Хрустальова, «УНІАН-Релігії».
Фото надані Сергієм Жданкіним.
