Весну в Індії відзначають святом Холі, цього року він припадає на 7 - 9 березня. Весь світ, напевно, вже знає, що в цей день індійці поливають один одного пофарбованою водою і обсипають кольоровим порошком, передає РІА «Новости».
Однак з кліматичної точки зору прихід весни в Індії зовсім не те, що в Європі. Якщо в країнах Заходу весна означає прихід тепла і пробудження від зимової сплячки, то на Індостані це очікування спеки і завершення активного, прохолодного сезону. А тому Холі - це скоріше навіть не зустріч весни, а проводи прохолоди.
Воістину, головне у святі Холі - це фарби. Згідно з традицією, він триває три дні. У перший спалюють опудало супротивниці богів - злої демониці Холіки, ім`я якої, власне, і носить свято, а другий і третій - це просто дні бурхливих веселощів. Люди намагаються яскравіше прикрасити інших, не забувши при цьому і себе. Втім, більшість куди охочіше намагалося прикрасити ближнього.
І фарба на це свято - це не просто бажання створити червоний, зелений, помаранчевий настрій. "У дні Холі всі рівні, - пояснює літній делієць, - і це саме фарба допомагає зробити всіх рівними".
Дійсно, кольорові порошки і забарвлена вода (а в старовину, як зазначають історики, ще кидалися і брудом) зрівнювали і брахмана з його білими шатами, і воїна-кшатрія, і купця в дорогому вбранні, і бідняка в лахмітті. На три коротких дні всі: багатий і бідний, молодий і старий, красень і не дуже - ставали однаковий яскравими і веселими.
"Більше за інших розбирають помаранчеву і червону, - зі знанням справи запевняє торговець різнобарвним порошками і фарбами Гопал. - А ще молодь чомусь любить фіолетову". Він сидить біля тротуару, а перед ним в пакетах розкладені різнокольорові порошки різних кольорів і відтінків.
Навколо тим часом йде справжнє полювання на тих, хто примудрився залишитися сухим і чистим. Групи молодих людей чергують на перехрестях, озброївшись порошками і водою найрізноманітніших відтінків. Варто з`явитися перехожому в чистому одязі, проїхати велорикші або мотоциклістові, ще не прикрашеному кольоровими бризками, як його негайно оточують борці за "різнобарвну рівність".
На вулицях багато підпилих молодиків, є і сильно п`яні, але зовсім не агресивні. Обсипані фарбою і облиті водою перехожі та велорикші не ображаються - сердитися на Холі не прийнято. Деякі рикші намагалися спритно ухилитися від жмені кинутого порошку, щоб врятувати костюм, проте тут в справу вступали "снайпери" з балконів, озброєні глечиками з різнобарвною водою і автоматами-бризкалками.
А ще на Холі в Старому Делі можна прямо на вулиці послухати індійські пісні під барабани-табла. Під ритмічні звуки танцюють не тільки молоді люди, а й цілком поважні делійців.
