В ніч на 7 липня, тобто в ніч з 23 на 24 червня за старим стилем, в Україні, Білорусі, Росії язичники відзначають традиційне свято Івана Купала (Купайла), повідомляє УНН.
Свято має дохристиянське коріння.
В слов'янських народів це був день літнього сонцевороту (сонцестояння - 20-22 червня), який відзначався язичниками.
Згідно з християнським календарем на ці дні припадає Різдво Івана Хрестителя (24 червня за старим стилем), яке і святкують християни східного обряду. В народі ж Різдво Іоанна Хрестителя помилково називають святом Івана Купала.
Назву пов'язують з ім'ям язичницями бога Купало - богом земних плодів. Колись йому приносили в жертву хліб. У Польщі Купала святкують в ніч з 22 на 23 червня.
Головні атрибути свята - це Купало й Марена (Марена, Мара, Марина).
Святкували Купала здавна по всій Україні, щоправда з певними відмінностями по регіонах
Святкування розпочиналося в заздалегідь домовлених місцях, переважно біля річок. Дівчата плели вінки з польових квітів й перед заходом сонця збирались на вигонах біля річок. Обов'язково розкладалоя велике вогнище, через яке стрибали дівчата і хлопці поодинці або в парі. Купальське вогнище згідно з переказами має велику міфічну силу.
Також існує повір'я про цвіт папороті, котрий ніби то з'являється в купальську ніч. За легендою, папороть цвіте лише одну коротку мить в найкоротшу в році ніч на Івана Купала. Здобути цю квітку досить важко, оскільки її береже від людей нечиста сила.
