Митрополит Антоній (Паканич) - про преподобного Антонія Печерського: керуючий справами УПЦ розповів про свого небесного покровителя

День преподобного Антонія Печерського Православна Церква святкує 23 липня.

У день великого чудотворця і "начальника всіх руських ченців" іменини керуючого справами Української Православної Церкви, ректора Київської духовної академії і семінарії митрополита Бориспільського і Броварського Антонія (Паканича).

"УНІАН-Релігії" сердечно вітає владику Антонія з Днем Ангела і бажає многая і благая літа!

Напередодні свята ми попросили митрополита Антонія розповісти про свого небесного покровителя.

Митрополит Антоній

МИТРОПОЛИТ АНТОНІЙ "КОЛИ Я ДІЗНАВСЯ, ЩО МОЇМ НЕБЕСНИМ ПОКРОВИТЕЛЕМ СТАВ ПРЕПОДОБНИЙ АНТОНІЙ, Я ДЯКУВАВ БОГОВІ"

Ваше Високопреосвященство, благословіть! Сьогодні Ви відзначаєте день свого тезоіменитства, як Ви зазвичай святкуєте День Ангела?

У свій День Ангела я обов'язково звершую Літургію. Особливо радісно, що Господь сподобив мене служити і подвизатися в обителі, що заснована і зрощена моїм небесним покровителем. У цей день до мене приїжджають мої друзі, браття-співслужителі, з якими ми разом молимося. Адже радість – це таке почуття, яким хочеться ділитися з близькими людьми.

Великою втіхою для мене є кожне богослужіння у святій Києво-Печерській лаврі, де з такою гостротою відчувається молитовна близькість преподобних Антонія і Феодосія і всіх Печерських чудотворців.

Як відомо, при постригу ім'я самі не обирають і до останнього моменту воно невідоме для. Що Ви відчули, коли Вас нарекли на честь преподобного Антонія Печерського?

Так, саме так. Я прийняв чернечий постриг, будучи студеному Московської духовної академії. Звичайно, я, як і кожен в подібній ситуації, думав над тим, як мене назвуть. Адже до цього моменту живеш в очікуванні – хто ж зі святих стане твоїм новим покровителем.

Упевнений, що душевне хвилювання відчуває кожен, хто готується до прийняття ангельського образу. Коли під час постригу виголосили ім'я Антоній, для мене це стало повною несподіванкою. Вже потім, розмірковуючи над цим, я усвідомив промислительність наречення мене саме цим ім'ям.

Монах приймає нове ім'я зі смиренням. Це і є знак зречення від світу, від своєї волі, вмирання для всього зовнішнього і мирського. Це не просто символ, але жива участь святого в твоїй долі, приклад того подвигу, який відтепер стане орієнтиром у житті. Це певний загальний знаменник тих емоцій, які переживають у своєму серці новопостріжені.

Преподобний Антоній Печерський, ікона.

Про що думали саме Ви, коли вперше почули своє нове ім'я?

Важко описати те почуття, коли вперше чуєш своє нове ім'я. Але головне, що можна підкреслити – це справжню духовну радість, яка була невідома раніше. Радість оновлення життя і душі, радість зустрічі і усвідомлення, що ти на правильному шляху.

Коли я зрозумів, що моїм небесним покровителем став преподобний Антоній Печерський – начальник руського чернецтва, що відтепер духовними узами я пов'язаний з подвижниками Києво-Печерською лаври, то я відчув велику подяку Богу.

Про що найчастіше просите в молитвах свого Небесного покровителя?

У першу чергу, молюся, щоб милість Божа ніколи не залишала нас. Щоб був мир і благоденство на нашій багатостраждальній землі. Багато життєвих турбот будуть нас долати, такий закон життя, але все можна пережити, якщо головним нашим устремлінням залишиться Царство Боже і якщо Господь Своєю благодатною присутністю зміцнюватиме нас у несенні нашого хреста.

Яку роль відіграє небесний покровитель в житті християнина?

Для кожного християнина відчуття живої присутності Бога і Його святих є невід'ємною і найважливішою частиною духовного життя. Я думаю, не знайдеться такого християнина, який не звертався б щодня у молитві з проханням по допомогу до свого небесного покровителя.

Важко уявити, як можна пройти життєвий шлях без молитовного заступництва святого, який благодаттю своїх молитов супроводжує тебе від самої хрещальної купелі. Для мене, як для монаха, це подвійна радість, бо у постригу я знайшов ще й другого небесного захисника і завжди з благоговінням шаную обох своїх покровителів.

Звершуючи богослужіння, з ще більшою силою і гостротою відчуваєш внутрішній духовний зв'язок, який поєднує нас з Небом в особі наших покровителів.

"НАМАГАЮСЬ РЕАГУВАТИ НА НЕГАРАЗДИ, НА НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ, ТАК ЯК СТАВИВСЯ ДО НИХ МІЙ НЕБЕСНИЙ ПОКРОВИТЕЛЬ"

Ваше Високопреосвященство, Ви сказали, що святий, чиє ім'я носиш, є як би орієнтиром у житті. Що Ви мали на увазі?

"Шанування святого полягає в наслідуванні його", - говорить святитель Іоанн Златоуст. Кожен християнин намагається у своєму житті досягти ідеалу святості. До цього покликаний кожен з нас. І особистість нашого небесного покровителя немов направляє нас у досягненні цієї мети.

Я намагаюся реагувати на негаразди, на несправедливість, на спокуси, так як ставився до них мій небесний покровитель, як описано про це в його житії.

"ОСОБИСТІСТЬ НЕБЕСНОГО ПОКРОВИТЕЛЯ ОСВЯЧУЄ НАШЕ ЖИТТЯ"

Але хіба можливо повторити життєвий шлях святого?

Звичайно, неможливо повторити долю, життєвий шлях іншої людини, тим більше святого, але прагнути до досконалості, наблизитися до Неба, стати краще, чистіше – це наше завдання.

Особистість небесного покровителя освячує наше життя, приклад його подвигу повинен постійно стояти перед нами. Хіба можливо духовно вдосконалюватися без духовного повчання? Доля прославлених святих – це цінний урок для кожного з нас. І неможливо людині зрозуміти цей урок, відчути живу присутність святих у своєму житті, їх небесне керівництво в нашій долі, якщо сама людина не буде прагнути до святості.

Святитель Філарет Московський вчить нас: "Якщо ж ви живете без старання і без надії бути святими – ви християни лише по імені, а не по суті, а без святості ніхто не побачить Господа, тобто, не досягне вічного блаженства ...Вірно слово, що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішних (1 Тим 1, 15).Але ми обманюємо себе, якщо думаємо, що спасемося, залишаючись грішниками. Рятує Христос грішників тим, що дає їм засіб зробитися святими".

"ПОВЧАННЯ БЛАЖЕННІШОГО ДОПОМАГАЛИ МЕНІ В РОБОТІ, У ДУХОВНОЇ ЖИТТЯ, У СПІЛКУВАННІ З ЛЮДЬМИ"

Владико, Ви зазначили, що для ченця дуже важливим є духовне керівництво. Розкажіть про ваші наставників.

Завжди буду з особливим сердечним теплом згадувати правлячих архієреїв Мукачівської єпархії – преосвященних Саву (Бабинця) і Дамаскіна (Бодрого) у яких я ніс послух старшого іподиякона. Для мене це була колосальна духовна школа. Остаточно я зрозумів, що хочу бути священиком після зустрічі з владикою Савою. Для мене це приклад людини з внутрішньої строгістю, насамперед до себе, зразок чернечого ставлення до життя.

Моїм восприємником у постригу був духівник Троїце-Сергієвої лаври архімандрит Кирил (Павлов). На жаль, зараз його здоров'я дуже сильно похитнулося. Також не можу не згадати шановного мною духівника о. Іллю (Рейзмера), який був для нас, молодих священиків, живим прикладом справжнього пастиря. У Києві я незмінно користувався духовними настановами Блаженнішого Митрополита Володимира. Саме його поради на всіх етапах мого послуху в Україні допомагали мені в роботі, в духовному житті, у спілкуванні з людьми. Образ цих великих людей, справжніх подвижників віри, назавжди залишиться для мене прикладом для наслідування, відбитим у моєму серці.

Розмовляла Анна Горпинченко, "УНІАН-Релігії". 

Фото КДАіС

УНІАН в Google News