В Путивльському жіночому монастирі вшанували пам'ять Молченської ікони Пресвятої Богородиці (фоторепортаж)

В Путивльському Молченському Печерському жіночому монастирі 7 травня відзначили свято - пам'ять Молченської ікони Пресвятої Богородиці.

Святкування 7 травня пов’язане з поверненням ікони до обителі у 1995 році. З того часу цей список є головною святинею монастиря.  

Явлення Молченського образу Божої Матері відбулось у 1405 році в 20 верстах від міста Путивля на Чудній горі, під якою знаходиться непроходиме болото Молче. Від назви болота новоявлена ікона і отримала своє ім'я. Оригінал цього образу був втрачений ще у давнину, тому в кожній з двох молченських обителей були свої списки з цієї святині.

Стосовно іншого списку з ікони, то згідно передання, думний дьяк Томила Луговський, повертаючись додому з польського полону, забрав з собою з розореної Молченської пустині явлену ікону. Цей образ і на новому місці, в селі Угодичі Ярославської губернії прославився багатьма чудесами. Один зі списків взятої Луговським ікони повернувся у відновлену Софронієву пустинь навесні 2005 року.

Софронієва пустинь - один з найдавніших монастирів єпархії, оснований ще у домонгольский період. Обитель декілька разів розорювали так, що від неї не залишалось каменя на камені, однак вона знову відроджувалась. У XVII столітті монастир міцно став на ноги завдяки неусипним трудам старця Софронія (Батоврина), і з того часу обитель іменують Софронієвою. Безбожна влада закрила Софронієву пустинь у 1922 році і рівно 77 років тут не лунали слова молитви. Від усієї величі залишилося лише три напівзруйновані будівлі. Відлік новітньої історії монастиря почався з 1 вересня 1999 році. Зібралась братія, повернувся древній список Молченської ікони, відновлені будівлі та розчищені древні печери.

Путивльський Молченский монастир виник в місті Путивлі наприкінці XVI століття в якості подворья древньої Молченської (Софронієвої) обителі, а з 1591 року стає самостійним. В «Смутні часи» обитель була резиденцією Лжедмитра I, в наступні століття знала періоди розквіту і занепаду. На початок ХХ століття монастирський комплекс являв собою чудовий архітектурний ансамбль, більша частина якого, на щастя, збереглась до наших днів і нині є пам'яткою архітектури національного значення. Обитель була закрита у 1920-ті роки і знову відродилась в 1991 році. У 1995 році до її стін повернувся древній список Молченської ікони, а у 1997 статус монастиря був змінений - він став жіночим.

Анастасія Горобець, "УНІАН-Релігії".

За матеріалами з відкритих джерел.

Фото УНІАН

УНІАН в Google News