"Храм, умитий росою". У Києво-Печерській лаврі після реставрації відкрито Трапезний храм

WebRep currentVote noRating noWeight

У Києво-Печерській лаврі після ремонтно-відновлювальних робіт відкрито храм преподобних Антонія і Феодосія Печерських (Трапезний храм). Про те, як відбувалась реставрація «УНІАН-Релігії» розповіли генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Любомир Михайлина, науковий співробітник заповідника Олена Пітатєлєва і благочнний Києво-Печерської лаври архимандрит Антоній (Оліфірович).

Трапезна церква була освячена в ім'я преподобних Антонія та Феодосія в 1895-му році. Церква нагадує давні храми Візантії.

Любомир Михайлина

Генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Любомир Михайлина:

«ТЕПЕР МИ БАЧИМО ХРАМ МАЙЖЕ У ПЕРВОЗДАННОМУ ВИГЛЯДІ»

Напередодні Великодня завершено реставрацію Трапезної палати з церквою на верхній території лаври. Це надзвичайно значна подія, бо ця архітектурна пам'ятка не реставрувалася майже 50, а може й 70 років. До Олімпмади 1980-го року було проведено часткову реставрацію приміщення, але значних робіт не виконувалось.

Ті, хто був у Трапезній церкві до реставрації пам'ятають, храм був дуже темний. І ось завдяки роботі майстрів «УкрНДІпроектреставрація» - а це знані фахівці в Україні, тепер ми бачимо храм майже у первозданному вигляді.

Реставраційні роботи почалися восени минулого року. Проведено розмивку і реставрацію стін і всіх інтер'єрів Трапезної церкви і палати. Віряни, які вже побачили результати робіт, кажуть: «Ми такого ще не бачили, храм наче вмито росою».

У 1903 р. на замовлення Духовного собору лаври відомий російський архітектор О.Щусєв зробив розбивку стін під живопис. Також він спроектував іконостас.

«ДО РЕСТАВРАЦІЇ Я ДУМАВ, ЩО ІКОНОСТАС ВИГОТОВЛЕНО ІЗ МАРМУРУ ОДНОГО КОЛЬОРУ»

Коли ми сантиметр за сантиметром почали розмивати стіни храму, були дуже вражені: розпис почав розкриватися у повних барвах. Ми зробили зондаж однієї із сюжетних композицій храму і здивувались: «Чому таке світло?!»

А коли повністю розкрили зображення, виявилось, що там надзвичайно світле і яскраве небо. Відкрилася вся палітра цієї композиції. А перед розмивкою небо було темно-сірого кольору.

Композиція "Насичення п'ятьма хлібами п'яти тисяч людей" до реставрації

До реставрації я думав, що іконостас виготовлено із мармуру одного кольору – темно-сірого. Виявляється, що там є і рожевий, і зелений і світло-сірий… Проведено величезну роботу з відновлення мармуру. Ми зачистили графіті, які були залишені під час війни.

Також позолочено іконостас, реставровані всі ікони, представлені в ньому. Почистили і позолотили панікадило.

Під час реставрації підлоги відкрилися декілька шарів керамічної плитки.

«НАЙГОЛОВНІШЕ - МИ ВІДТВОРИЛИ РОЗПИС ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ ТРАПЕЗНОЇ ПАЛАТИ, ВТРАЧЕНИЙ ПІД ЧАС ВІЙНИ»

Трапезний храм дуже високий, щоб дістатися стелі і реставрувати розпис під куполом, знадобилася велика кількість лісів. Дерев'яну підлогу у Трапезній палаті, яка була у надзвичайно поганому стані, замінили на мармурову, зберігаючи загальний стиль. Під час реставрації підлоги відкрилися декілька шарів керамічної плитки. Під склом ми зберігли такий автентичний момент.

У Трапезній палаті до реставрації була біла стеля

Нам вдалося знайти всі першопочаткові зображення Трапезної палати – малюнки, фотографії, і відтворити повну її іконографію. Але найголовніше – відтворено втрачений розпис центральної частини Трапезної палати, знищений під час війни. Кияни і гості міста довгий час бачили побілену стелю, без будь-якого розпису.

Трапезна палата після реставрації. Всі храмові композиції об'єднані неповторними за національним колоритом орнаментальними розписами.

ГОЛОВНЕ ПОБАЖАННЯ НАМІСНИКА: «ВІДТВОРИТИ ТАК, ЯК БУЛО НАСПРАВДІ»

Реставрація здійснювалася коштом Києво-Печерської лаври, яка виступила замовником робіт. Відповідність науковим нормам під час реставрації контролювали фахівці заповідника. Держава профінансувала роботу наших експертів. Ми не вносили гроші, але долучилися своєю роботою, а саме - реставрували іконостас. Виконавцем основних робіт були працівники «УкрНДІпроектреставрація». Крім реставраторів, багато потрудились на підсобних роботах лаврські монахи. Це приклад того, що монастир надзвичайно свідомий у тому, щоб зберігати пам'ятки.

У Трапезній церкві збереженість розписів інтер'єрів була досить високою. Складніше майстрам було працювати в Трапезній палаті, бо там були затікання і частково втратився розпіс.

Реставрація - це завжди дуже складно, бо передбачається опрацювання великої кількості матеріалів, з тим, щоб відтворити автентічний зразок, не привнести непритаманні елементи.

В іконостасі Трапезного храму із автентичних елементів зберігся тільки нижній ряд ікон.

Нажаль, під час війни було втрачено верхній ряд. Зараз ми намагаємося знайти колекцію ікон із втраченого ряду. Пошук відбувається за фотографіями, які у нас є. Можливо ці ікони десь у запасниках українских музеїв. Часом до України поверталися цінності, в тому числі і з Німеччини, і осідали в музеях. Не виключно, ці ікони в якомусь із них.

Намісник Києво-Печерської лаври митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел контролює перебіг ремонтно-відновлювальних робіт у Трапезному храмі. 22 листопада 2013 р. Фото - lavra.ua.

Реставраційні процеси потребували безлічі нарад. Майже на всіх був присутній намісник Києво-Печерської лаври мітрополит Павел із священноначаллям обителі. Владика Павел брав участь у розгляді всіх питань. Треба сказати, завдяки йому, роботи пройшли швидко і ми не збилися з графіку. Головним побажанням намісника було: «Відтворити так, як було насправді». Владика приходив на об'єкти щоденно, по три-чотири рази на день.

Нижній ярус іконостасу виготовлений із італійського мармуру. До нашого часу збереглися лише шість ікон іконостаса - ікони намісного ряду. Ікони верхнього ряду, із зображенням двонадесятих свят, зникли під час війни.

Науковий співробітник заповідника Олена Пітатєлєва:

ТРОХИ ІСТОРІЇ: ТРАПЕЗНИЙ ХРАМ ПРИКРАШАВ ЩУСЄВ - АРХІТЕКТОР, ЯКИЙ ЗБУДУВАВ МАВЗОЛЕЙ

Насправді Трапезний храм було освячено і названо на честь засновників Києво-Печерської лаври - Антонія і Феодосія Печерських. Оскільки трапезна палата примикала до храму, храм стали називати «Трапезна церква».

Храм Антонія і Феодосія Печерських існував до 18 століття. Але цю попередню церкву довелося розібрати, бо грунт осів і в стіні виникла тріщина. У 1893-1895 роки було зведено нову трапезну з прибудованою церквою.

Нову будівлю возвели у стилі історизму, звернувшись до візантійських та руських елементів. Трапезний храм розписували і прикрашали з 1902 по 1910 роки. Це період розквіту стилю модерн. Його привносили і в церковний живопис.

Виконувати оздоблювальні роботи запросили відомого архітектора - академіка Олексія Щусєва, який у радянські часи побудував у Москві Мавзолей. Внутрішнє оформлення церкви і палати проходило під його керівництвом. Тут Щусєв проявив себе як архітектор-художник, декоратор. А також як живописець, проектант, творець ескізів. У цьому напрямку, можливо, це його найкраща робота. Щусєву імпонував стиль модерн, який дозволяв лишити напрацювання академізму і імпровізувати в декоративних елементах.

У ХРАМІ ДУЖЕ НЕЗВИЧАЙНИЙ МАРМУР, ЗА НИМ ЇЗДИЛИ В ІТАЛІЮ ТА АНГЛІЮ

Треба сказати, Щусєв приділяв велику увагу кожній дрібниці. Навіть дверним ручкам і свічникам він надавав великого значення: все мало бути в одному стилі. Що стосується мармуру, за ним Щусєв особисто їздив до Італії. Він сам відбирав мармур, хотів, щоб спеціаліст з мармуру у нього був італієць, знаючи, що мармурова справа у цього народу в крові.

У храмі дуже незвичайний мармур. Деякі породи мармуру, наприклад зелений - "верде антіко", Щусєв замовляв у Англії. Є там і каррарский білий мармур, і сиєнський мармур - сірі сорти. Мармури дійсно дуже важливі для цієї церкви. Саме у своєму поєднанні: мармур, живопис, майоліка, солея, розпис - вдалося створити гармонійний ансамбль.

У ТРАПЕЗНІЙ ЦЕРКВИ НЕЗВИЧАЙНИЙ КУПОЛ – ЦЕ ЗМЕНШЕНА КОПІЯ КУПОЛА СВЯТОЇ СОФІЇ В СТАМБУЛІ

Інтер'єр церкви доповнює бронзове посріблене панікадило, вагою 1200 кг.

У Трапезній церкві незвичайний центральний купол. Він пропускає світло крізь прорізані вікна. Це зменшена копія купола на Святій Софії в колишньому Константинополі, нині - у Стамбулі. Але там він гігантський.

Промені на куполі храму - теж незвичайний художній прийом, який повторюється тільки в цьому храмі Києво-Печерської лаври.

Доречі, церква з самого початку була розписана в більш темних тонах, ніж приміщення Трапезної палати.

ПІД ЧАС ВІЙНИ НІМЦІ ВЛАШТУВАЛИ У ХРАМІ ТИР, СТРІЛЯЛИ У ВІВТАР

До Великої Вітчизняної війни архітектура Трапезного храму не зазнала потрясінь. Після 1928-го року там був музей атеїзму. Під купол храму повісили маятник Фуко.

А ось під час Великої Вітчизняної війни сталося жахливе - німці влаштували в храмі тир. Вони стріляли в бік іконостасу, у вівтар. Це не багатьом відомо. Ікони не постраждали, їх встигли зняти. Сильно постраждало склепіння храму, це добре видно на повоєнних фотографіях.

Розпис, який було втрачено під час війни:  "Ікона Успіння Богородиці, яку несуть на крилах янголи" .

ВІДНОВЛЕНО РОЗПИС: "ХРИСТОС Пантократор", "ВОЗНЕСІННЯ ПАНАГІЇ" І "ІКОНА УСПІННЯ БОГОРОДИЦІ, ЯКУ НЕСУТЬ ЯНГОЛИ"

За фотографіями з Державного музею архітектури імені О.Щусєва в Москві, нам вдалося відновити втрачений розпис Трапезної палати.

Це три великі композиції: "Христос Пантократор", "Вознесіння Панагії " і "Ікона Успіння Богородиці, яку несуть на крилах янголи" .

"Вознесіння Панагії"

"Вознесіння Панагії"

"Христос Пантократор"

Найбільша композиція - "Вознесіння Панагії". На ній зображені апостоли і Вознесіння Богоматері на Небеса. Сюжет написаний відомими художниками Їжакевичем і Поповим, які працювали у академіка Щусєва - головного проектанта і декоратора храму. Вони поділили композицію на дві частини і кожен написав одну.

Композиція "Ікона Успіння Богородиці, яку несуть на крилах янголи" написана в традиціях школи Києво-Печерської лаври. Ікону тримають на кінчиках крил янголи.

Композиція "Христос Пантократор" написана в стилістиці XX століття: Спаситель, оточений херувимами. Для лаври тоді це було одкровенням - розцвів стиль "ар-нуво" - європейський модерн, який привнесли і в церковний живопис.

УНІКАЛЬНІ ДЕКОРАТИВНІ ЕЛЕМЕНТИ: ХРЕСТ АПОСТОЛА АНДРІЯ НА КИЇВСЬКИХ ПАГОРБАХ І РАЙСЬКІ ПТАХИ

Відомий російський архітектор Щусєв, який на замовлення монастиря керував розписами Трапезного храму, був дуже радий, що більше не треба повторювати напрацювання академізму. Використовуючи техніку декоративного орнаменту, йому вдалося створити унікальні композиції. Художники-виконавці йшли за своїм метром і гідно втілили ідеї в життя.

Між трьома головними композиціями у трапезній палаті присутні напіворнаментальні вставки. Зазвичай відразу на них не звертаєшь увагу. Це скоріш орнаменти. Невелика композиція - "Антоній і Феодосій Печерські". І дуже незвичайна горизонтальна композиція композиція: "Хрест, споруджений апостолом Андрієм на київських пагорбах" .

Спочатку художники-реставратори зобразили голгофський хрест і відповідно - гору Голгофу. У них не було необхідних даних, щоб правильно відтворити цю частину композиції. Завдяки знайденим авторськими ескізами, нам вдалося вчасно внести корективи. Тепер ми маємо вірне зображення: хрест, споруджений апостолом Андрієм на горах у Києві. Позаду - Дніпро, київський ландшафт. Що цікаво, тут зображені автентичні, придумані і написані самим Щусєвим, райські птахи. Вони схожі на павичів.

Реставрацію Трепезного храму завершено. Чи вийшло у нас - судити нащадкам. Зараз фарби свіжі, омиті. Щоб зберігти розпис й надалі, Трапезний храм треба реставрувати кожні 20 років.

Благочнний Києво-Печерської лаври архимандрит Антоній (Оліфірович)

"НАРЕШТІ ЗДІЙСНИЛАСЯ МРІЯ ВЛАДИКИ ПАВЛА"

Владика Павел доклав надзвичайно багато зусиль, і навіть свого здоров'я, відновлюючи цей храм. Коли я тільки прийшов до монастиря і мене поставили настоятелем Трапезного храму - це було 20 років тому - все було в занедбаному стані, стіни закопчені, вікна не мились. Я і не думав, що насправді храм такий гарний, яким ми його зараз бачим. Оновити ікони і позолотити іконостас, щоб він був насиченого кольору – це була одна із мрій митрополита Павла, з самого початку, як тільки він став намісником лаври.

Відновлення храму - для мене це велика подія, бо послуживши в ньому 20 років для мене цей храм став дуже дорогий.

Основна заслуга – владики Павла. Він контролював всі процеси, бувало, що приходив чотири рази на день. Він надихав нас на працю, його енергія і ентузіазм відгукувалися у нас бажанням швидше довести справу до кінця.

Нині храм став світліший. Років вісім тому ми за братією вперше помили вікна, винесли тоді чотири відра бруду. Уявіть, скільки там було роботи!

Після реставрації, захожу до храму - і перехоплює дух. Нарешті владикіна мрія збулась! Братія намагалася всіляко підтримати владику під час його нещодавної хвороби.

Ми хотіли його порадувати. Намісник постійно звонив, питав як йдуть справи. Ми відповідали, що все тримаємо під контролем. Обновили престол, встановили ікони… Радісно, що ще один діамант Києво-Печерської лаври відновлений і засяяв до свята Великодня у повній красі. Завдяки митрополитові Павлу. 

Анна Горпинченко, "УНІАН-Релігії".

Фото автора та з архівів заповідника.

УНІАН в Google News