Спиридон Тріміфунський чудотворець: якщо наміри чисті, обов'язково допоможе

25 грудня - день пам`яті Святителя... Допомагає при фінансових труднощах... Температура тіла святого: 36,6. Його одяг зношується, наче він ходить.

25 грудня за новим стилем, у день блаженної кончини святителя Спиридона в місті Керкіра (острів Корфу, Греція) відбувається урочисте святкування на його честь: раку з чесними мощами Святого на три дні (з надвечір’я 24 грудня – за новим стилем, до вечерні 26 грудня ) виносять для поклоніння і молебних співів Святому.

У день пам`яті святого відбувається хресний хід. Перед святими мощами слідують архієреї, духовенство, хор, військові духові оркестри, свічоносці несуть свічки, діаметром понад 15 сантиметрів. Над містом пливе дзвін. Обабіч вулиці стоїть щільними рядами народ. На шляху проходження бувають зупинки для читання Євангелія, ектеній і колінопреклонених молитов. Ближче до храму багато людей, які сподіваються отримати зцілення, виходять на середину вулиці попереду хресного ходу і лягають на спину, горілиць, поряд кладуть своїх дітей, щоб нетлінні мощі святителя Спиридона в ковчезі пронесли над ними.

Святитель Спиридон Тріміфунтський спрадавна шанується на Русі. «Сонцестояння», або «поворот сонця на літо» (25 грудня нового стилю), що співпадає з пам`яттю святителя, називали на Русі «Спиридоновим поворотом».

ЖИТТЯ СВЯТИТЕЛЯ СПИРИДОНА

Четверте століття нашої ери по праву можна вважати золотим століттям християнства. У 325 р. відбувся перший Вселенський собор, на якому був прийнятий «Символ віри», що коротко викладає основні догмати православного віровчення. Цей століття подарувало нам безліч святих і видатних богословів, серед яких – Микола Чудотворець, родоначальник чернецтва Антоній Великий, святий Афанасій Великий. Священнослужителі в ті роки були далекі від спокуси владою і грошима – адже не минуло ще і двох століть, як прихильників Христової віри вбивали за їхні переконання. Молода, але вже повною мірою самоусвідомлена як реальна сила, здатна нести світло і добро, християнська церква і її клір були зразком етичних засад для людей.

Святитель Спиридон Тріміфунтський (Саламинський), чудотворець, народився наприкінці III століття на острові Кіпр.

Незважаючи на те, що з моменту його смерті минуло п`ятнадцять століть, про нього відомо досить багато. З дитячих років святий Спиридон пас вівці, чистим і Богоугодним життям наслідував старозавітних праведників: Давида – в лагідності, Якова – в сердечній доброті, Авраама – в любові до мандрівників. У зрілому віці святий Спиридон став батьком сімейства. За невпинну пам`ять про Бога та добрі справи Господь наділив майбутнього святителя благодатними дарами: прозорливістю, зціленням невиліковних хворих і вигнанням бісів. Спиридон походив із вельми забезпеченої сім`ї, йому належав багатий будинок і великі землі. Він брав активну участь у громадському житті рідного міста, його поважали всі місцеві жителі. Незважаючи на те що він займав високе становище, за порадою до нього могла прийти кожна людина – чи то небагатий ремісник, чи великий землевласник.

Нерідко до нього зверталися в пошуках матеріальної підтримки, і Спиридон з готовністю позичав неабиякі суми, не вимагаючи ані письмових зобов`язань, ні тим більше відсотків. Він лише говорив: «Віддаси, коли зможеш». Головною його радістю була дружина. Спиридон дуже любив її, і з роками ця любов ставала тільки міцнішою.

Хресний хід з мощами святителя Спиридона у місті Керкіра (острів Корфу, Греція).

Якось трапилося нещастя. Дружина Спиридона захворіла і за кілька днів померла. Спиридон не нарікав на Бога. Не запитував, за що ж йому, котрий нічим не прогнівив Господа, послано таке покарання. Він прийняв своє вдівство з покорою і смиренням, побачивши в ньому знак – знак, яким Господь закликав його змінити своє життя.

343-й рік від Різдва Христового. Острів Кіпр, одна з перлин Візантійської держави, ніжився у променях слави і могутності найбільшого з правителів – імператора Костянтина. У цей же час у невеликому, але процвітаючому кіпрському місті Тріміфунді був обраний єпископом священнослужитель на ймення Спиридон.

«Ходячий» святий» – оксамитові черевички, одягнені на його ступні, зношуються, і кілька разів на рік їх замінюють новими.

На якийсь час Спиридон став замкнутим і мало спілкувався зі своїми друзями. Він рідко виходив із дому без крайньої необхідності, але на службах був як і раніше – добрий і милосердний до всіх, і люди продовжували приходити до нього за допомогою і порадою.

Не минуло й року зі смерті його дружини, як Спиридон, єпископ Тріміфунди і один з найбагатших і шанованих людей міста, прийняв рішення, яке здивувало навіть тих, хто дуже близько знав його. Спочатку він пробачив борги всім, хто у нього позичав, а потім став роздавати свої гроші. Причому намагався, щоб його накопичення дісталися найбіднішим і найбільш нужденним людям. Потім Спиридон продав свій будинок, усе майно і землі, а виручені гроші знову ж розподілив між найбіднішими жителями Кіпру.

З усього майна Спиридон залишив собі тільки одяг, який був на ньому, і палицю. Але коли він ішов з рідного міста, його друзі бачили, що ця чудова людина по-справжньому щаслива. Щаслива так, як у ті дні, коли його кохана дружина була ще жива. З цього моменту закінчується історія благочестивого єпископа міста Тріміфунди, учасника першого Вселенського собору, і починається історія святого Спиридона.

Десниця святого Спиридона: якщо наміри чисті, він обов`язково допоможе.

СВЯТИЙ ПАСТУХ

Щойно розпочавши поневірятися островом, Спиридон виявив у собі дар до лікування. В одному із селищ його, як особу духовну, попросили помолитися за вмираючого від лихоманки. Коли Спиридон прочитав над ложем хворого молитву, вмираючий тут же видужав. У кожному селищі, куди б він не приходив, перебував хворий або каліка. Після молитви Спиридона сліпі прозрівали, криві кидали милиці, а ті, що були на смертному одрі, поверталися до життя.

Дуже швидко слава про чудотворця облетіла весь острів і навіть поширилася за його межі. Свідками чудес були сотні людей, і вони документально підтверджені в літописах острова того часу.

Але Спиридон цурався слави і відомості, кажучи, як і багато святих до нього і після, що чудеса робить Бог, а він є лише провідником Його волі. На підтвердження цих слів він показував чергове диво зцілення. І справді, все, що робив святий – просто читав молитву над стражденним і просив у Господа допомоги.

Святий Спиридон охоче відгукується на молитви тих, хто відчуває фінансові труднощі.

Уникаючи пильної уваги, Спиридон найнявся пастухом в одне з глухих сіл. Але і тут стражденні не давали йому спокою, а Спиридон не міг відмовити нікому.

Якось до нього прийшла жінка і принесла труп своєї дочки, яка потонула кілька днів тому. Труп уже посинів і, навіть знаючи про могутність і чудеса Спиридона, ніхто не вірив у те, що дівчинку можна воскресити. Бачачи нестримне горе матері, Спиридон повернув дитину до життя. У лічені миті синява пропала з тіла, дівчинка відкрила очі і заговорила.
Мати, яка все одно до кінця не вірила в чудо, а пішла просити допомоги у Спиридона від відчаю, не витримавши, померла від потрясіння. Тоді Спиридон тут же воскресив і її. Все це відбулося при багатьох свідках і було відображено в хроніках острова Кіпр. Церква, детально вивчивши обставини справи, офіційно визнала те, що трапилося, чудом.

Святителю Спиридону дарована Богом здатність воскрешати з мертвих.

Треба сказати, що здатність воскресіння з мертвих була дарована дуже небагатьом святим. Уперше її здійснив Ісус Христос, воскресивши свого друга Лазаря. Після цього воскресіння траплялися не часто, а вже подвійне воскресіння в історії християнства взагалі є великою рідкістю.

Під час тривалої посухи і голоду на Кіпрі, по молитві святителя, пішли дощі, і лихо припинилося.

Заздрісники обмовили одного з друзів святителя, і той був засуджений до смертної кари. Святий поспішив на допомогу, шлях йому перегородив багатоводний потік. Згадавши, як перейшов Ісус Навин Йордан, котрий розлився (Нав. 3, 14-17), святитель із твердою вірою у всемогутність Божу підніс молитву, і потік розступився. Разом із супутниками, мимовільними очевидцями чуда, святитель Спиридон перейшов посуху на інший берег. Попереджений про подію, суддя зустрів святителя з пошаною і відпустив невинного.

Коли ключ не може відкрити замок на раці, священики знають – святого в раці немає, він відлучився, щоб комусь допомогти.

Відомий випадок, коли святий Спиридон зайшов у порожню церкву, повелів запалити лампади і свічки і почав богослужіння. Проголосивши «Мир усім», він і диякон почули у відповідь зверху безліч голосів, що виголошують: «І духові твоєму». На кожній ектенії невидимий хор співав «Господи, помилуй». Приваблені співом, до церкви поспішили люди. Коли вони увійшли до церкви, то не побачили нікого, крім єпископа з небагатьма церковними служителями.

Маючи велелюбне серце, святитель у той же час був суворий, коли бачив нерозкаяність і завзятість у гріху. Так він передбачив важку кончину жінці, що не розкаялася в тяжкому гріху перелюбу, і одного разу покарав тимчасової хворобою диякона, котрий пишався красою свого голосу.

У подяку за допомогу святого.

УЧАСТЬ У I ВСЕЛЕНСЬКОМУ СОБОРІ

За свідченням церковних істориків, святитель Спиридон у 325 році брав участь у діяннях I Вселенського Собору. На Соборі святитель вступив у змагання з грецьким філософом, що захищав аріїв єресь (олександрійський священик Арій відкидав Божество і предвічне народження від Бога Отця, Сина Божого і вчив, що Христос є тільки вище творіння). В результаті бесіди противник християнства зробився його ревним захисником і прийняв святе Хрещення.

На тому ж Соборі святитель Спиридон явив проти аріан наочний доказ Єдності в Святій Трійці. Він узяв у руки цеглину і стиснув її: миттєво вийшов з неї вгору вогонь, вода потекла вниз, а глина залишилася в руках чудотворця. «Се три стихії, а плінфа (цеглина) одна, – сказав тоді святитель Спиридон, – так і в Пресвятій Трійці – Три Особи, а Божество Єдине».

Зробивши безліч чудес, близько 348 року під час молитви святитель Спиридон відійшов до Господа. Святий Спиридон помер у віці 78 років. 25 грудня за новим стилем Господь відкрив святителю наближення його кончини.

ЧУДЕСА ПІСЛЯ СМЕРТІ

Дізнавшись про праведне і святе життя єпископа Спиридона, один із візантійських імператорів наказав викопати його тіло і помістити в усипальниці храму Святої Софії в Константинополі.

Коли останки Спиридона витягли з могили, подиву присутніх не було меж. Незважаючи на те що тіло пролежало в землі багато десятків років, воно абсолютно не змінилося – немов святий старець був похований вчора. У нього були цілі зуби і волосся, відмінно збереглася шкіра, можна було без труднощів розпізнати риси обличчя.

Тіло святого Спиридона має постійну температуру: 36,6 градусів. У нього ростуть волосся і нігті.

Коли мощі були поміщені в Константинополі в спеціальну раку, виявилося, що святий продовжує творити чудеса. Безліч паломників, помолившись перед ракою і доторкнувшись до мощів, отримали зцілення.

Мощі святого Спиридона перебували в Константинополі аж до його захоплення турками. Після цього нетлінне тіло було переправлено на грецький острів Корфу (місцева назва Керкіра). Дізнавшись про великий скарб, який їм дістався, керкірійці побудували для мощей храм і донині вважають святого Спиридона покровителем свого острова.

Турки відчували постійне бажання завоювати цей мальовничий острів. У перший раз, коли до нього підійшов їхній флот, турецькі моряки побачили величезну страхітливу тінь старця і побоялися висаджуватися на берег. Тоді вони вирішили підірвати храм з мощами, сподіваючись, що після цього керкірійці позбудуться свого покровителя. Але святий Спиридон явився жителям і попередив про закладену вибухівку. Її вчасно знайшли і знешкодили.

ЧУДЕСА НА ВЛАСНІ ОЧІ

Незважаючи на те що всі чудеса святого Спиридона офіційно визнані церквою і мають документальне підтвердження в хроніках острова Кіпр, сучасній людині дуже складно в них повірити.

Риси святого цілком упізнавані, прекрасно збереглися волосся і білосніжні зуби. Шкіра трохи зморщена і потемніла, але зберегла свою форму. До речі, зберігачі раки кажуть, що потемнів святий Спиридон відносно недавно. Це трапилося в XVII столітті, коли була проведена реформа православної обрядовості та богослужбових книг, відома у нас як реформа патріарха Никона. Мабуть, святому вона не припала до душі.

Тіло святого Спиридона має постійну температуру: 36,6 градусів. У нього росте волосся і нігті. І що найдивовижніше – одяг, який на ньому надітий, міняють раз на півроку, тому що він зношується, ніби він не лежить у раці, а ходить.

Люди, які сподіваються отримати зцілення, лягають на спину попереду хресного ходу, поруч кладуть своїх дітей, щоб нетлінні мощі святителя Спиридона пронесли над ними.

У Православному світі він шанується як «ходячий» святий – оксамитові черевички, одягнені на його ступні, зношуються, і кілька разів на рік їх замінюють новими. А зношені черевички розрізають на частини і як велику святиню передають віруючим. За свідченням грецьких священнослужителів, під час «перевзування» відчувається відповідь рух.

Хранитель раки розповів, що бували випадки, коли ключ просто не може відкрити замок на раці. І тоді священики знають – святого в раці просто немає, він ходить островом.

Феномен нетлінних мощей святого Спиридона намагалися досліджувати вчені з усього світу, і церква їм не перешкоджала. Однак біофізики та біохіміки, вивчивши мощі святого, лише розвели руками. Немає іншого пояснення, окрім чуда, тому, що може бачити будь-який православний відвідувач храму на Корфу.

СВЯТИЙ, ЩО ДОПОМАГАЄ З ГРОШИМА

Здавна прийнято вважати, що кожен святий особливо сильний в якійсь певній області. Наприклад, Пантелеймон Цілитель допомагає при хворобах, святі безсрібники Косьма і Даміан – у вченні, а святий Спиридон охоче відгукується на молитви тих, хто відчуває фінансові труднощі.

Хоча святий Спиридон і є православним святим, його ікону в російських церквах можна побачити, на жаль, нечасто. Однак священики радять: якщо в храмі немає ікони святого, до якого ви хочете звернутися, то молитися варто іконі Всіх Святих.

Тож якщо ви потребуєте допомоги або просто напучування, звертайтеся до святого Спиридона. Якщо ваші наміри чисті, то він обов`язково допоможе.

ХРАМ СВЯТИТЕЛЯ СПИРИДОНА ТРІМІФУНТСЬКОГО НА ОСТРОВІ КОРФУ

Церква святителя Спиридона Тріміфунтського – православний храм на острові Корфу, розташований в центрі міста Керкіри. Храм є місцезнаходженням мощей святого, який шанується як небесний покровитель острова.

Первісна церква святого Спиридона знаходилася в іншому районі міста, однак при спорудженні міських стін її довелося знести. Нинішній храм був зведений у 1590 році.
Стародавня церква святого Спиридона вважалася найбагатшою на Сході, на храм жертвували не тільки православні християни, але й католики. Численні внески були зроблені російським імператорським домом, зокрема, імператрицею Катериною II та імператором Павлом I.

Церква святителя Спиридона Тріміфунтського – православний храм на острові Корфу, в центрі міста Керкіри.

У храмі відвідувача вражають величезні золоті та срібні панікадила, мармуровий іконостас, незвичного вигляду ікони в золотих рамках на склепінні. По всьому собору і над ракою з мощами святителя Спиридона на ланцюжках висить велика кількість металевих фігурок: кораблів, машин, окремих частин тіла – знаків подяки прихожан і паломників, які отримали допомогу від святого.

У роки Другої світової війни авіаційна бомба, скинута з літака на храм святителя Спиридона, вибухнула в повітрі, не заподіявши будівлі жодної шкоди.

У 1801 році, після звільнення острова від військ Наполеона адміралом Феодором Ушаковим (зарахований до лику святих), храм святителя Спиридона в Керкірі був прийнятий під особливе заступництво Росії, на знак чого над його західними воротами був встановлений імператорський герб (до 1807 це заступництво зберегло лише номінальний характер, оскільки за умовами Тільзітського договору, підписаного Олександром I і Наполеоном, Іонічні острови відійшли до Франції).

Тропар свт. Спиридону

Собора Перваго показался еси поборник и чудотворец, богоносе Спиридоне, отче наш. Темже мертву ты во гробе возгласив и змию в злато претворил еси, и внегда пети тебе святыя молитвы, Ангелы сослужащия тебе имел еси, священнейший. Слава Давшему тебе крепость, слава Венчавшему тя, слава Действующему тобою всем исцеления.

Кондак свт. Спиридону

Любовию Христовою уязвився, священнейший, ум вперив зарею Духа, деятельным видением твоим деяние обрел еси, Богоприятне, жертвенник Божественный быв, прося всем Божественнаго сияния.

Акафіст свт. Спиридону

Анастасія Горобець, "УНІАН-Релігії" – за матеріалами сайту "Православіє і світ" та інших джерел.
 

УНІАН в Google News