Київські храми, яких більше немає: які святині втратила столиця православ'я?
Київські храми, яких більше немає: які святині втратила столиця православ'я?

Київські храми, яких більше немає: які святині втратила столиця православ'я?

19:09, 13 квітня 2013
9 хв. 2091

Після Хрещення Русі в Києві було побудовано багато церков, частину з яких ми ніколи не побачимо. У 30-ті роки XX ст. у центрі міста знищено всі парафіяльні храми.

Яким був православний Київ в 1911 році? Більшість документів і цінностей, що могли б розповісти про духовне життя столиці до революції, на жаль, втрачені в роки богоборства та атеїзму.

На початку минулого століття Київ був центром православного паломництва. Після Хрещення Русі в Києві було побудовано багато церков, частину з яких ми ніколи не побачимо.

«Північний Рим, татарське місто з трьомастами церков, з багатствами Лаври і Cвятою Софією українських степів». Так описав Київ Оноре де Бальзак у 1847 році.

Минулого року побачила світ книга Івана Гичана «Київ православний. Рік 1911».

У цій книзі автор розповів про православний Київ, таким, яким він був у 1911 році. І про духовні втрати «матері міст руських» у роки радянської влади.

У 1930-1935 роках у центрі Києва були знищені всі парафіяльні храми: Іоанна Златоуста, Олександра Невського на Липках, Марії Магдалини, Благовіщенський, Ольгинський, Троїцький, Георгіївський, Старо-Вознесенський, Преображенський, Василівський, Пресвятої Богородиці.

Які ж святині втратила столиця православ`я?

Частину I «Православний Київ, рік 1911-й: храми, яких більше немає» можна прочитати ТУТ

Частину III "Київські храми, яких більше немає: які святині втратила столиця православ`я?" можна прочитати ТУТ

Десятинна Різдво-Богородична церква (Володимирська, 2)

З стародавньою церквою, побудованою на цьому місці Святим князем Володимиром, сучасна церква має тільки загальну назву. Як свідчить переказ, на місці Десятинної церкви було житло варяга-християнина Феодора, якого разом із сином Іваном убили язичники.

На місці їх мученицької смерті Святий Володимир заклав церкву в ім`я Різдва Пресвятої Богородиці, на яку пожертвував десяту частину доходів від своїх маєтків, від чого церкву стали називати Десятинною. Князь Володимир переніс до церкви мощі своєї бабусі - Святої княгині Ольги, там же поховав свою дружину - грецьку царицю Анну, і коли помер там поховали і його.

На кошти купця Курської губернії поручика гвардії кавалера Олександра Анненкова в 1828 році почали будувати нову Десятинну церкву. Храм зводився на стародавніх фундаментах, які залишилися після набігу Батия, і були відкриті митрополитом Євгенієм (Болховитиним). Архітектором церкви був Василь Стасов (1796-1846).

Усередині церкви, над гробницею Святого Володимира було вміщено Всевидяче око, а під ним - рік хрещення киян - 988. Серед святинь храму - частки мощей і чудотворний образ Святителя Миколая, привезений з Корсуня Святим Володимиром.
Церква була закрита і розібрана в 1935 році. У 2005 році на святому місці поставили тимчасову православну церкву.

Георгіївська Старо-Київська церква (Рейтарська, 2)

Церква побудована в 1037 році. У будівництві взяв участь Великий князь Ярослав. Під час навали Батия церкву спустошили. Відновлена імператрицею Єлизаветою Петрівною рейтарськими командами. У 1744 році на її давніх фундаментах заклали кам`яну церкву.

У ній знаходилася мармурова гробниця Костянтина Іпсіланті, Господаря Валахії і Молдавії, який з 1790-го по 1806 рік відіграв велику роль у грецькому визвольному русі.

У 1935 році церкву Великомученика Георгія Побідоносця зруйновали. Зараз на її місці стоїть безликий пам`ятник - вершник на коні.

Василівська Трьохсвятительська церква (Трьохсвятительська, 10)

На пагорбі Перуна, на місці, де в 989 році було побудовано церкву князя Володимира, в 1184 році Великий князь Святослав Всеволодович, і в 1197 році князь Рюрик Ростиславович звели кам`яну церкву.

Після набігів Батия розорена церква лежала в руїнах майже 400 років. У 1640 році її було відновлено Київським митрополитом Петром Могилою, який перейменував церкву в Трьохсвятительську, в ім`я Василя Великого, Григорія Богослова і Іоанна Златоуста.

У 1660 році церква знову постраждала від пожежі, і була відбудована лише в 1695 році митрополитом Варлаамом Ясинським.
У 1826 році церкву було відремонтовано, вона прийняла урочистий вигляд. У 1888 році її було перейменовано в ім`я Василія Великого.

У січні 1902 року поряд з церквою було відкрито багатометрову панораму «Голгофа» з полотном 93 метри в довжину і близько 13 метрів у висоту. Унікальне полотно створили німецькі художники І.Крюгер і К.Фрош. Власником панорами був австрійський підприємець А.Гашинский.

У 1934 році церкву було зруйновано у зв`язку з будівництвом українського урядового центру. На її місці був споруджений будинок Київського обкому компартії України, а тепер розміщується Міністерство закордонних справ України.

Борисо-Глібська церква (будівля Виправного арештантського відділення по Бібіковському бульвару, 27)

Церкву було побудовано в 1850 році на кошти Київської будівельної та дорожньої комісій. Спочатку ця церква перебувала при покоях митрополита Філарета, в його заміському будинку на Шулявці. У 1848 році іконостас і все церковне начиння він пожертвував для церкви в арештанській роті, бо Шулявське угіддя митрополита відійшло до казенного відомства.

Церкву ліквідовано в 1920-і роки. В цьому будинку було професійно-технічне училище, а нині - академія адвокатури.

Церква Святої благовірної княгині Ольги (Ольгинська церква) (Кловська, 12)

Кам`яну однокупольну церкву візантійської архітектури було побудовано в 1839 році.
Церкву зруйновано навесні 1935 року. На її місці за 86 днів побудували музичну школу.

Стрітенська церква (Сінна площа, нині Львівська площа)

Кам`яна церква збудована 1861 року, на місці колишньої, дерев`яної, спорудженої в 1752 році. Стрітенську церкву відбудували на пожертви баронеси Марії Штейнгель. Святинею церкви була шанована ікона Божої Матері «Всіх скорботних Радість».
Церкву знищили в 1936 році, а на її місці в 1960-і роки було побудовано Торгово-промислову палату УРСР.

Свято-Федорівська церква (Овруцька, 13)

Церква побудована 1871 року. За малюнками археолога Т.Кибальчича в храмі спорудили точну копію Гробу Господнього в Єрусалимі і печерного храму святого Климента в Інкермані.

Для церкви зі Святої Землі були доставлені частинки животворящого древа, каміння від печери Гробу Господнього і похоронної печери Богоматері, а також шматок дуба Мамврійського.

Усередині храм був розписаний фресками в дусі давньоруських храмів. На церковній садибі був будинок для сиріт священнослужителів і школа.

Свято-Федорівська церква і цвинтар навколо неї зруйновані в 1930-і роки. На місці церкви влаштували сквер. У 2006-2009 роках на місці храму провели розкопки і встановили тимчасову православну церкву.

Церква святителя Миколая у Святошині (Третя лінія. Поштова станція «Святошино»)

Церкву побудовано 1907 року. Церква і дзвіниця були дерев`яні. При ній працювали двокласне училище міністерства народної освіти та комерційна приватна жіноча прогімназія.
Храм знищили в 1950-і роки.

Свято-Михайлівська церква Олександрівської лікарні

Кам`яна церква побудована в руському стилі 1895 року. У 1930-ті роки храм було підірвано. На його місці влаштували сміттєзвалище. Церква була відновлена на початку XXI століття.

Свято-Єкатериненська церква на Лук`янівському кладовищі

Храм побудований в 1909-1911 роках старанням відставного полковника Івана Мировича - героя російсько-турецької війни 1877-1878 років. Церква зруйнована в 1975 році. На її місці зведено меморіал воїнам, загиблим у Великій Вітчизняній війні.

Церква Олександра Невського на Липках (Олександрівська, 4)

Церква побудована в 1889 році в пам`ять чудесного порятунку Государя імператора Олександра III і Царюючого будинку під час аварії поїзда в 1888 році. Церква була кам`яна, в руському стилі, стояла збоку Маріїнського парку.
Церкву підірвали у 1935 році. Після Великої Вітчизняної війни на її місці було зведено пам`ятник генералу М.Ватутіну.

Церква Олександра Невського при Київському благодійному товаристві (Лютеранська, 33, на Липках)

Християнський храм на цьому місці стояв ще під час Київської Русі. Церкву збудували в 1868 році в пам`ять чудесного порятунку імператора Олександра II від замаху на його життя в 1866 році. Церкву кілька разів переробляли, розширювали і закінчили роботи тільки в 1902 році.

Церкву Олександра Невського ліквідували в 1920 році, перетворивши її в житловий будинок.

Свято-Пантелеймонівська церква при Київській міщанській богадільні
(Куренівка, Троїцька площа)

Церкву побудовано в 1900 році, ліквідовано - в 1920, а будівля храму знищена в 1965 році.

Воскресенська церква на Подолі (Воскресенський провулок, 2)

У XV столітті на цьому місці стояла дерев`яна церква. В 1617 році священиком в ній був Іоанн Борецький, майбутній Київський митрополит Іов.
Кам`яну церкву звели у 1698 році. Храм зруйновано в 1962 році. На його місці стоїть житловий будинок.

Церква святителя Миколи Доброго (кут Покровської та Андріївської, біля підніжжя Андріївської гори).

Стародавню церкву збудував у XVII столітті запорізький кошовий Самуїл Кошка. Кам`яна будівля церкви побудована 1716 року, постраждала від пожежі, і знов відбудована у 1802 році.

Це була найкраща робота головного архітектора Києва А.Меленського. У 1812 році згоріла дзвіниця і була пошкоджена сама церква. У 1823 році її знову відновили.
Церкву розібрали в 1930-і роки. На святому місці побудували середню школу.

Йорданська Миколаївська церква на Подолі (Кирилівська, 51)

Церква залишилася від Йорданського монастиря, який було знищено в кінці XVIII століття. Йорданським називалося озеро за Оболонню, від якого починалася річка Почайна. Нова кам`яна церква була побудована в 1886 році.
Храм зруйнований в 1935 році.

Далі буде.

Марія Проскура, «УНІАН-Релігії».
 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

+
Погоджуюся
Продовжуючи переглядати www.unian.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності