Про що просять діти матінку Аліпію Голосіївську напередодні Різдва?

Діти у своїх проханнях виглядають дорослішими за нас. Вони не просять планшетів, не прагнуть жити на півдні Франції, а просять про одвічні життєві цінності. Репортаж.

Різдво Христове для кожного з нас є святом чуда, казки і дитинства. І здається, що немає нічого найчарівнішого, ніж передріздвяні дні, сповнені радістю від очікування Народження Христа та запаху хвої і мандаринів.

Незважаючи на святкові приготування, у Свято-Покровському Голосіївському монастирі в ці дні людяно. Уже за традицією люди прийшли вшанувати пам`ять матінки Аліпії Голосіївської, що звершується 30-го числа кожного місяця, та подякувати Богові за минулий рік.

І знову головний храм обителі, освячений на честь ікони Божої Матері «Живоносне джерело», нагадував «рукавичку» - стільки було парафіян за Божественною літургію, серед яких були й діти.

Цими передріздвяними днями ми вирішили спитати саме в дітей, про що вони просять у Господа та з чим звертаються до монахині Аліпії (Авдєєвої). Адже свято Різдва Христового є святом дитинства, та й не дарма матінка Аліпія вважала дітей – «святинею».

ТОЖ, ПРО ЩО ПРОСЯТЬ ДІТИ ПЕРЕД РІЗДВОМ?

Саша, 7 років, із Києва:

– Про здоров’я мами, тата, моїх бабусь.

Сестра Яна, 10 років:

– Я буду просити в Бога та матушки Аліпії про здоров’я моєї сім’ї, а також – успіхів у навчанні.

Вікторія, 6,5 років, с. Бузова, Київська обл.:

– Я завжди молюсь Господу, ми часто з бабусею Надією та моїм дідусем приїжджаємо до матінки Аліпії. Я проситиму, щоб мої папа і мама були здорові, щоб моя сестричка Анна була здорова, підростала швидше – їй зараз 1 рік, вона ще багато чого не розуміє, але вже навіть має свого Букварика. Щоб мама з папою ходили до церкви, щоб вони молились. І ще – я хочу собі книжечку. В мене вже є одна гарна така, я її сьогодні по дорозі читала (показує «Молитвослов для дітей» – авт.).

Я свою сестричку вже вчу. Ми на уроці вивчали кімнати, наприклад: у ванній ми миємось, на кухні готуємо. То я вчила сестричку свою також цьому. А ще навчала її планет. Знаєте, є такі планети сонячної системи?

Я знаю багато про матушку Аліпію, мені бабуся про неї читає часто. Знаю, що вона три роки прожила в дуплі, що апостол Петро вивів її з тюрми через чорний вихід до моря, знаю, що її два рази переховували. Уявляєте, як це сидіти в дуплі? Три роки? А ще біля її будиночка того року ми бачили райдугу таку, вище каплички. А коли батьків матушки Аліпії розстріляли, то вона понесла милостиню сусідам, і зажди просила, щоб ми молилися за її батьків. А ще матушка завжди молилась за всіх, а за себе ніколи не просила в Бога...

Надія, бабуся Вікторії:

– Кілька років тому ми потрапили в жахливу аварію, я не думала, що ми навіть живі лишимось, а я дуже молилась - і слава Богу за все!..

Ми самі з Одещини, то вирішили продати там квартиру та переїхати ближче до дітей. Дуже боялись, бо нас надурити хотіли. А я кріпко молилась і Богові, і матінці Аліпії, щоб нам попались знайомі, і так вийшло, що прийшов купляти нашу квартиру чоловік із нашого села. Потім ми ще боялись ріелтора, а врешті прийшла жінка, з якою ми раніш разом працювали.

Я дуже просила, молилася матушці Аліпії – і спасибі Богу Святому, Пресвятій Богородиці і матінці Аліпії, що вони нам помагають.

Нам, щоправда, не дуже близько їхати до Голосіївського монастиря, та ми стараємось частенько приїжджати з Вікторією. Так що Віка часто тут буває, завжди дорогою читає молитви до Господа, причащається, питає в мене і про святу Анну, і про Божу Матір, і просить, щоб я їй читала про матінку Аліпію…
Даша, 10 років з Києва:

– Я прошу, чтоб матушка Алипия дала здоровья и счастья моей семье. И очень хочу, чтоб родители на Рождество мне подарили собаку.

Валя, 10 роківз мамою Ксенією, з Києва:
– К матушке мы с мамой приезжаем часто. Буду просить о здоровье, чтоб мамочка не болела, чтоб моя сестричка Женя не болела (ей 7 лет и у нее какие-то непонятные болезни). Хочу, чтоб был мир во всем мире, тогда люди будут добрые, тогда люди не будут расстраиваться, не будут болеть, тогда у всех будет все хорошо!

Юлія, 15,5 років, з Києва:
– Буду просить у матушки, как, впрочем, и всегда, о ее заступлении и молитвах о нас, о вразумлении, чтобы начать этот новый год с «чистого листа», в плане душевной чистоты, конечно.

Назар, 11 років:

– Я вже не вперше у матушки Аліпії, зараз буду в неї просити, щоб вчитись гарно, розуму проситиму, щоб навчитись усьому-усьому. Хочу стати, коли буду дорослим, парикмахером. Ще буду просити про здоров’я мами, бабусі, про здоров’я сестрички двоюрідної Лєри, і ще скоро в нас народиться сестричка, за неї буду просити…

Давид, 4 роки, з Києва:

– Мы с мамой купили мне иконку – там Боженька, Божья Матерь и матушка Алипия. Буду просить о здоровье мамы, чтоб быть послушным, чтоб у мамы все было хорошо, чтоб все хорошо отдохнули. У мамы есть книга о матушке.
– У тебе за плечима такий великий рюкзак, там випадково не книга про матінку Аліпію?
– Не-е. У меня в рюкзаке есть мотоцикл игрушечный с конструктором. И еще сухарики от матушки Алипии, я их люблю.

Катруся, 4 роки, з Києва:

– Я взе не впелсе у матуски. Буду плосити пло здолов’я для мами, для свої рідних (залишена вимова дитини – ред.)
– Катрусю, а скільки тобі рочків?
– Чотили (показує пальчики). Я знаю багато букв, але не всі вимовляю гално. Ніцього, сцє навцюсь.
– А що ти просила на Новий рік, на Різдво?
– На Новий рік я просила їжачка, написала навіть письмо…
– Справжнього їжачка?
– Ні, іграшка. А на Різдво нічого не просила. Різдво – «волсебна» ніч, але на Різдво ніхто ж не приходить...
– Так, на Різдво не приходять святий Миколай та Дід Мороз, але приходить Христос, Він у цей день Народився. Потрібно тільки впустити Його у своє серце. Із Різдвом, Катрусю.
– Дякую! І вас із Різдвом!

Валерія, 12 років, м.Васильків, Київщина:

– Буду просити про здоров’я, розум, щоб ніхто не хворів, щоб усе було добре в нашій сім’ї. Ми перший раз сьогодні приїхали до матінки Аліпії, чули від наших друзів багато про неї, потім прочитали з мамою в інтернеті, і сьогодні приїхали сюди.

Анна, 8 років, молодша сестричка:

– Я буду молитись за здравіє моєї подружки Олі, про маму Ларису, про папу Женю, про Вадіма. Поставлю свічечки за них.

*** Так сталося, що днями на очі якраз потрапили листи інших дітей, з так званої елітної школи, які писали наступне: «Хочу на Різдво планшет, а ще – скоріше вирости. Бо коли мені буде 20 років, я буду їздити на Bugatti Veyron, житиму на півдні Франції та буду спілкуватись із Робертом Дауні (молодшим)»; «Хочу собі планшет з яблучком і Бакуганів»; «Хочу, щоб мені батьки подарували Машу з мультфільму про Машу і Ведмедя, а моєму братику – губку Боба»; «Хочу собі справжнє поні, я назву його Лола»… Суму і розчарування не було меж. І наскільки було радісно чути від дітей, які цими днями завітали до Свято-Покровського Голосіївського монастиря, зовсім інші прохання.

Приємно вражає те, що ці діти у своїх проханнях виглядають дорослішими за нас. Вони не просять планшетів, не прагнуть їздити на Bugatti Veyron та жити на півдні Франції, а просять про одвічні християнські та життєві цінності. Діти – різного віку: від 4-х до 16-ти років. І низький уклін рідним і духівникам наших діток, які прививають їм істини.

З Різдвом Христовим!

Ольга Мамона - для "УНІАН-Релігії"

УНІАН в Google News