П'ятниця,
22 вересня 2017
Наші спільноти

Ікона Божої Матері «Феодорівська»: покровителька царів

Інославні принцеси, приймаючи православ`я, отримували по батькові Федорівна - на честь Феодорівської ікони... 27 березня - день вшанування чудотворної ікони.  

Чудотворна Феодорівська ікона Пресвятої Богородиці відома з XII століття. За переказами ця ікона була написана святим апостолом-євангелістом Лукою на дошці того столу, на якому за трапезою сиділи сам Спаситель, Пресвята Богородиця і святі апостоли.

Особлива сторінка історії чудотворної Феодорівської ікони Пресвятої Богородиці - події 1613 року, коли на всеросійський престол після трагічних років Смутного часу вступив перший цар з дому Романових, Михайло Федорович.

Благовірна государиня Марфа Іванівна, палко помолившись перед Феодорівською іконою Божої Матері, благословила нею благочестивого великого государя Михайла Феодоровича. На згадку про події 1613 було встановлено нове святкування на честь Феодорівської ікони Пресвятої Богородиці 14 (27) березня - на додаток до спогаду її явлення 16 (29) серпня.

З цього часу Феодорівський образ Пресвятої Богородиці особливо шанувався всіма представниками царственого дому Романових, став їх покровителем і охоронцем російської державності.

Німецькі принцеси, виходячи заміж за російських князів, і приймаючи православ`я, за традицією, в честь Феодорівської ікони стали отримувати по батькові Федорівна, входячи під покров ікони Феодорівської.

Феодорівська ікона Божої Матері вшановується як покровителька наречених, родинного благополуччя, народження дітей у бездітних пар, помічниця у важких пологах.

Феодорівська ікона з оповіддю (2-а половина XVIII століття, музей-заповідник «Коломенське»)

***

    У кожної ікони Богородиці є своя історія, своє назва. Дивовижно, як багато перетинається в історії ікони «Феодорівська» - тут і ім`я Феодора Стратилата, і Параскеви, і князя Олександра Невського, з цією іконою пов`язаний і початок нової династії російських царів - Романових.

   Як ми вже згадували, переказ свідчить, що ікона ця була написана євангелістом Лукою, невідомо, як вона потрапила в маленьке місто Городець, куди сягають перші згадки про ікону. Однак в 1239 році Городець був спалений монголо-татарами.

   Відомо, що в тому ж 1239 р. великий князь Ярослав Всеволодович благословив свого сина - благовірного великого князя Олександра Невського - на шлюб з Олександрою, дочкою полоцького царя князя Брячислава. І тут розкривається ще одна особливість Феодорівської ікони: на зворотному боці знаходиться зображення святої мучениці Параскеви (П`ятниці), що вважалася на Русі покровителькою весіль і наречених.

Чудо від ікони Феодорівської Богоматері в битві біля Святого озера (фрагмент ікони зі сказанням, 1680-і рр., Кострома).

Думки дослідників: три версії походження

Дослідники, грунтуючись на тотожності іконографії Феодорівської ікони з Володимирською, вважають її списком з прославленої древньої святині і висувають три версії її походження:

1. Ікона була написана в 1164 році на замовлення Андрія Боголюбського для Городецького монастиря.

2. Ікону написали на замовлення князя Ярослава Всеволодовича в 1239 році як дар до весілля його сина Олександра Невського. Весільний характер ікони пояснюють наявністю на її звороті образу великомучениці Параскеви, що вшановувалася на Русі як покровителька наречених і весіль, а також колишньою покровителькою Полоцького княжого будинку, звідки походила наречена Олександра. Щодо назви ікони «Феодорівська» висловлюється гіпотеза, що воно виникло через те, що Феодор Стратилат був небесним покровителем князя Ярослава і багатьох інших князів Мстиславичів, з якими Ярослав і його нащадки були пов`язані через його дружину Феодосію, доньку Мстислава Мстиславича Удатного.

3. Ікона написана на замовлення Ярослава Всеволодовича в 1218-1220 роках у зв`язку з поверненням йому його дружини Феодосії, відібраної її батьком в 1216 році в ході протистояння, і народженням у нього від неї первістка Феодора.

Найдавніша варіація на тему Феодорівської - Богоматір Страсна з Дмитрівського монастиря в Кашині (XIII століття).

***

   В кінці 50-х - початку 60-х років XIII століття відбулося чудесне явлення Феодорівської ікони в Костромі молодшому брату Олександра Невського - князю Василю Ярославовичу Костромському.

   Напередодні ялення, в день свята Успіння Пресвятої Богородиці (15 серпня за старим стилем), багато жителів Костроми бачили на вулицях воїна з іконою Божої Матері в руках. У воїна костромичі за іконописним зображенням в соборному храмі Костроми упізнали святого великомученика Феодора Стратилата, на честь якого був побудований собор в Костромі.

Переслідуючи на полюванні звіра, князь Василь Ярославович випадково побачив на сосні ікону. Він спробував зняти її, але вона піднялася в повітря.

Наступного дня князь Василь Ярославич під час полювання побачив цю ікону на гілках дерева поблизу річки Запрудні. Повернувшись до міста, князь в хвилюванні розповів про те, що трапилося духовенству. Прийшовши на вказане князем місце, священики і народ побачили образ Богоматері, впали на коліна і довго молилися. Набута святиня була урочисто принесена хресним ходом в Кострому і поставлена в соборному храмі в ім`я великомученика Феодора Стратилата, після чого і стала іменуватися Феодорівською, пам`ятаючи про явлення Феодора Стратилата з іконою, який потім не являвся руським воїнам на полі битви.

«Одного разу, коли татари підійшли до Костроми, руське ополчення вийшло їм назустріч, несучи перед собою свою святу ікону Божої Матері. Коли раті встали одне перед одним, між ними промчав невідомий вершник. Його багряна мантія розвивалася за вітром, і сліпуче сяяв позолочений щит. Воїни впізнали в ньому святого великомученика Феодора Стратилата. На татар же напав жах, і вони втекли з поля битви. Так була врятована Кострома».

На місці знаходження ікони була заснована перша чернеча обитель на Костромській землі - Спасо-Запрудниковський чоловічий монастир.

Феодорівська ікона з тезоіменітими імператорського дому святими Миколою Чудотворцем, царицею Олександрою, митрополитом Алексієм і Михайлом Малеїном.

***

   За час перебування Феодорівської ікони в Костромі було явлено багато чудесних подій: двічі горів Костромської собор, і двічі ікона залишалася неушкодженою у вогні. У 1260 році до Костроми підступили татари, і місту загрожувало повне розорення. Ополчення князя становила лише мала дружина, яку йому вдалося нашвидку зібрати. Не сподіваючись на свої сили, князь велів нести перед собою образ Захисниці християн. Під час битви сталося диво: від лику Пресвятої Богородиці стали виходити сліпучі промені світла. Уражені пекучими променями татари почали тікати, битва закінчилася перемогою костромчан. На згадку про це диво князь затвердив хрест, якраз на місці, де під час битви стояла ікона, пізніше там була збудована кам`яна каплиця, а довколишнє озеро було названо Святим.

Одне із значущих в історії країни подій також пов`язано з ім`ям Феодорівської ікони - обрання на царство в 1613 році Михайла Федоровича Романова. У Троїцькому соборі Іпатіївського монастиря посольство Земського собору довго вмовляло Михайла Федоровича і його матір, черницю Марфу, прийняти обрання. На всі благання вони залишалися непохитними.

Тільки промова Феодорита, архієпископа Рязанського, зі сподіваннями на допомогу Пресвятої Богородиці, схилили Марфу до згоди благословити свого сина на царство. Вона впала перед Феодорівською іконою і сказала: «Хай буде воля Твоя, Владичице! У Твої руки віддаю сина мого: настав його на шлях істинний, на благо Собі й Батьківщині!» З цього часу образ Феодорівської Божої Матері особливо шанувався всіма представниками Царственого дому Романових. Багато російських цариць і княгинь іноземного походження отримували по батькові Федорівна на честь фамільної ікони.

Існує декілька списків з ікони Феодорівська, перший з них був зроблений черницею Марфою, який вона привезла з собою до Москви.

Покликання на царство Михайла Романова (Григорій Угрюмов, бл. 1800).

Зліва направо: черниця Марфа, Михайло Романов, архієпископ рязанський Феодорит.

***

Воістину символічно, що історія Феодорівської Богородичної ікони-умирительниці смут - пов`язана з Митрополитом Харківської та Богодухівської єпархії Української Православної Церкви Никодимом (владика проводив історичний Архієрейський Собор в 1992 році, помер у вересні 2011 року. - УНІАН.)

Митрополит Никодим був хіротонізований на єпископа Костромського і Галицького Патріархом Алексієм I -10 серпня 1961 року, і Кострому називав своєю другою духовною батьківщиною. У 1960-і роки він виступив з ініціативою про канонізацію у лику святих народного героя Івана Сусаніна, уродженця Костромського краю. В СРСР з 1961 по 1964 роки в Костромській єпархії, що окормлялася в той період молодим єпископом Никодимом, не був закритий жоден храм.

Коли в 1964 році в Костромі кафедральним собором став знаменитий Храм Воскресіння Христова на Дебрі (шедевр архітектури Поволжя, 1652 рік), що опинився під загрозою знесення, єпископ Никодим вночі перевіз до нього з собору Іоанна Златоуста Чудотворний образ Феодорівської Богоматері, де на захист ікони, а з нею і храму встали парафіяни. Там ікона і пробула майже три десятиліття - до 1991 року.

Сьогодні Феодорівська ікона Божої Матері перебуває в костромському Богоявленському-Анастасіїному кафедральному соборі. З 1991 року ведеться літопис сучасних чудес, що відбуваються за молитвами біля Феодорівської ікони; до теперішнього часу таких подій зафіксовано понад 100.

На честь цієї чудотворної ікони встановлено два урочистих свята: 29 серпня за новим стилем - в пам`ять про чудесне явлення ікони в 1239 році і 27 березня - в пам`ять про обрання Михайла Романова на царство.

Шанований список великої православної святині - чудотворної Феодорівської ікони Божої Матері

Підготувала Анастасія Горобець, «УНІАН-Релігії», за матеріалами відкритих джерел.

 

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку