Прес-секретар митрополита УПЦ: Святий Георгій Змієборець нехай буде православним символом 2012 року!

За східним календарем наступний рік - рік дракона. Дракон у християнській традиції – образ зла. Але в нас є образ перемоги над злом – святий великомученик Георгій.

«У НОВОМУ РОЦІ ЗАМІСТЬ ДРАКОНІВ ДАРУЙТЕ ЗОБРАЖЕННЯ ВЕЛИКОМУЧЕНИКА ГЕОРГІЯ ЗМІЄБОРЦЯ!»

Дракони нині всюди, і поруч із православними календарями на 2012 рік з ликами святих і Богородиці можна побачити й різні творчо інтерпретовані малюнки зміїв — усіх мастей та калібрів. Адже за східним календарем наступний рік — рік дракона.

Кожен із нас вирішує сам, що купувати й нести додому — лик святого чи морду змія. Але в дитсадках та школах у передноворічні свята дітям роздають подарунки, де поміж цукерок — фігурки та листівки з драконами. Чимало православних батьків висловлюють стурбованість появою в своїх оселях цих зображень. Як пояснити дитині, що не варто захоплюватися грою зі зміями, та й взагалі, надто радіти таким подарункам?

Я б не надавав цим подарункам великої релігійної ваги в очах дітей. Люди, які дарують дракончиків, не мають наміру зробити щось погане. Вони лише йдуть за сучасною модою і за тою традицією, яка вже склалася в нашому суспільстві — коли ми відзначаємо не Новий рік благості Господньої, а живемо нібито за східним календарем.

Але це той випадок, коли у православних є можливість зробити дещо парадоксальне — з погляду світської людини. Тому що, дійсно, дракон у християнській традиції – образ зла. Але в нас є образ перемоги над злом – святий великомученик Георгій, який перемагає дракона (змія).

Тож хотілося б звернутися до всіх православних віруючих: у новому році даруйте один одному, своїм друзям та знайомим саме образ Георгія Побідоносця (Георгія-Переможця, Юрія-Змієборця). Таким чином, перебуваючи в загальній традиції, коли скрізь одні дракони, ми можемо ще раз показати, що християнство перемагає зло, і спробувати подолати цю нерелігійну традицію.

А святий великомученик Георгій, переможець драконів, нехай буде православним символом 2012 року!

«ЦЬОГО ДНЯ ГОСПОДЬ ВИПРОБОВУВАТИМЕ ОБРАНИХ — З КИМ МИ Є НАСПРАВДІ»

Цього року новорічна ніч припадає з суботи на неділю. Це остання неділя перед Різдвом, тож багато хто хотів би причаститися. Але підготовка до Причастя — це не їсти й не пити після опівночі — якраз тоді, коли вся країна підніматиме келихи з шампанським за рік, що минає, та новий. Як бути православним віруючим у цьому разі?

Цього року у православних християн є унікальна можливість зустріти Новий рік — у храмі. Це вже багаторічна благочестива православна традиція, але цього року вона найбільш актуальна, адже Новий рік припадає з суботи на неділю. А кожен православний християнин у неділю має бути в храмі на богослужінні. І якщо поєднати цю необхідність з багаторічною традицією служити богослужіння вночі, ми також можемо привернути увагу до християнського ставлення до світського свята Нового року. Воно не більше Воскресіння Христового, але воно існує в нашому житті. І тому Церква пропонує віруючим, які дотримуються традицій святкування Нового року, завітати цієї ночі в храм, бути присутнім на Божественній літургії, якщо є така можливість, причаститися Святих Христових Таїн, а вже потім піти за родинний стіл.

Я думаю, що благодаттю Божою, новорічним Богослужінням, це свято освятиться і виглядатиме по-іншому. Вже не буде потреби у зайвих та пустих веселощах, салютах на площі, чи сидінні перед екраном телевізора, адже це — несправжнє.

А ось подякувати в храмі Богові за рік, який ми прожили, і попросити благословення на рік, що починається, гадаю, в цьому є більш глибокий сенс, ніж просто весело відзначити перший день другого місяця зими.

Щодо того, як бути з причастям у неділю, 1 січня, то недаремо минулої неділі в православних храмах читався уривок з Євангелія про званих на вечерю. «Багато званих, та мало обраних» —цього року ця притча має для нас ще один сенс, новорічний. Адже напередодні 1 січня кожен із нас буде вирішувати, що йому робити: йти на богослужіння чи сідати за новорічний стіл. І я бажаю, щоб всі ми були серед обраних: хтось прийшов на богослужіння опівночі, а хтось не полінувався і прийшов зранку. Цього дня Господь випробуватиме, що для нас є справжньою цінністю, що для нас важливо і з ким ми є насправді.

«Православіє в Україні»

УНІАН в Google News