Прем'єра фільму «Патріарх». «Потрібно не чекати на диво, а треба бачити Бога!»

У день 65-річчя предстоятеля РПЦ - 20 листопада - телеглядачі побачать документальний фільм про життєвий шлях Святійшого (версія українського телеагентства «Профі ТБ»).

До 65-річного ювілею патріарха Московського і всієї Русі Кирила, в неділю, 20 листопада, о 21.30 на «Першому національному» телеканалі відбудеться прем`єра фільму "Патріарх".

Документальна розповідь про життєвий шлях патріарха Кирила підготовлена українським телевізійним агентством «Профі ТБ» (генеральний продюсер Ганна Безлюдна), за підтримки Синодального інформаційного відділу РПЦ. Автор фільму Олександр Лук`яненко.

У день ювілею предстоятеля РПЦ українські телеглядачі дізнаються про те, як знайомство з пастирем змінило життя багатьох людей. Про патріарха розкажуть космонавт Олександр Борисенко, диктор центрального телебачення СРСР Ігор Кирилов і рок-музикант Олег Карамазов.
Про свої враження від зустрічі з патріархом у фільмі розповідають служителі Церкви. Зворушливими історіями діляться і прості віруючі - дорослі і діти.

Фільм розкриває важливі питання сучасності, гармонійно поєднуючи їх з духовними настановами Святійшого.

У фільмі звучать фрагменти з проповідей патріарха, в яких він розповідає про причини Чорнобильської катастрофи; про громадянське протистояння, яке призвело до мільйонів безневинних жертв; про Бутовський полігон, що став братською могилою для тисяч репресованих віруючих і священиків. Патріарх Кирил говорить про важливість збереження цілісності Православної Церкви і про неприйняття розколів, про служіння Богу і служіння людям.

«У 60-І РОКИ ПРИЙТИ У ДУХОВНУ ШКОЛУ ОЗНАЧАЛО, ВСЕ ОДНО, ЩО БАТЬКІВЩИНУ ЗРАДИТИ»

Санкт-Петербург - місто, де народився і почав своє служіння майбутній предстоятель. У 60-ті роки Володимир Гундяєв навчався в Ленінградській духовній семінарії. Це був дуже складний вибір для молодої людини - в країні розгорталася потужна антирелігійна кампанія.

Батько і мати патріарха Кирила.

«Прийти в духовну школу означало, як сказав один партійний діяч, все одно, що батьківщину зрадити. Люди боялися переступити поріг цієї школи ...», - розповідає патріарх Кирил.

Незабаром 22-річний Володимир Гундяєв прийняв чернечий постриг, його нарекли ім`ям святого Кирила - просвітителя слов`ян. Саме в Санкт-Петербурзі вперше розкрився його унікальний проповідницький дар.

Майбутній предстоятель РПЦ.

«Ще будучи ректором Ленінградських духовних шкіл, в 70-ті роки так званого застою, він проводив бесіди з семінаристами, з мирянами, які приходили його послухати. І ось навколо був застій, а там не було ніякого застою», - розповідає голова Відділу зовнішніх церковних зв`язків РПЦ, єпископ Волоколамський Іларіон (Алфєєв).

«А навколо був мир. Ворожий, підозрілий, який намагався ловити кожне слово, запам`ятовувати і карати, якщо це слово не відповідало тому розумінню добра, що розділяв тоді безбожний, секулярний світ», - згадує про ті дні Святійший.

«ДЛЯ СУЧАСНИКІВ, ВИХОВАНИХ В УМОВАХ АТЕЇЗМУ, ВІРА - ЯК НЕПРИСТУПНА ФОРТЕЦЯ»

На початку 90-х у свідомості людей, що проживають на території колишніх країн Радянського Союзу, сталися грандіозні зміни. Після життя в атеїстичній державі багато хто став повертатися до Бога.

«Для наших сучасників, вихованих в умовах атеїзму, віра - взагалі - як неприступна фортеця. Багато, штурмують її з гарячимбажанням оволодіти цією фортецею, сприйняти цей дар і не виходить», - коментує патріарх Кирил у передачі «Слово пастиря».

Диктор центрального телебачення, народний артист СРСР Ігор Кирилов - один з тих людей, які з дитинства були щиро віруючими, але в силу своєї професії і свого становища не могли про це говорити. І лише небагато хто знав: головний диктор країни, в якій атеїзм був частиною державної ідеології, молився перед кожним виходом в ефір.

«Звичайна молитва: «Огороди мене, Господи, силою Чесного і Животворящого Хреста твого, і збережи мене від усякого зла. Відмовляюся від сатани, гордині, заради служіння Тобі, поєднуюся тобі, Христе Боже. В ім`я Отця, і Сина, Святого Духа. Амінь ». От і все. Всього лише кілька секунд, але за цей час, поки йде шапка і повинні принести ще не текс, що прийшов телетайпом, одразу все добре, все спокійно, все в порядку», - згадує Ігор Кирилов.

Артист розповідає, що старший за патріарха Кирила на 14 років, але для нього Святійший - «один із тих великих учителів, яких зустрічав у своєму житті».

«Ось він для мене є, як Вам сказати, маяком ... Таких людиней я більше не знаю. Адже говорити про дуже складні речі, дуже просто, доступно, переконливо дано не кожному. Правильно?» - констатує Ігор Кирилов.

1 жовтня 2011. Всенічна служба у Свято-Духовому кафедральному соборі Чернівців.

«ГОСПОДЬ І ЦЕРКВА ПОКЛАДАЄ НА МЕНЕ ВАЖКИЙ ХРЕСТ»

27 січня 2009 в храмі Христа Спасителя відбулася історична для РПЦ подія - Помісний Собор. Представники духовенства, ченці, миряни з усього світу зібралися, щоб обрати свого патріарха.
Главу РПЦ уперше обирали, справді, усім миром.

У тому ж році, 1 лютого, відбулася перша в історії Церкви інтронізація патріарха в храмі Христа Спасителя - відродженій святині Православ`я.
Патріарх Кирил став першим предстоятелем, обраним після відновлення єдності РПЦ та Російської Православної Церкви Закордоном.

«Господь і Церква покладають на мене тяжкий хрест, несення якого вимагає від мене повної самовіддачі й повного посвячення себе тому служінню, до якого нині був я покликаний», - сказав у своїй першій патріаршій промові Святійший.

Патріарха Кирила звели на престол два Володимири - Київський і Санкт-Петербурзький.

РПЦ - РПЦЗ: РОЗДІЛЕННЯ ТРИВАЛО МАЙЖЕ 90 РОКІВ

Молитва за здоров`я патріарха звучить у всіх руських православних храмах світу.

Звучить вона і в передмісті Нью-Йорка, в невеликій церкві Преподобного Серафима Саровського. Настоятель цієї церкви - протоієрей Серафим Ган - зі Святійшим патріархом знайомий особисто. Вперше вони зустрілися, коли брали участь в переговорах з приводу підписання історичного документа - Акта про канонічне спілкування РПЦ та Російської Православної Церкви Закордоном.

«Це була крапка в головній російської трагедії XX століття. Розділеними тоді, в 20-х, виявилися не тільки родини, друзі, велика імперія. Розділеною виявилася навіть Церква. І протягом десятиліть, здається, лише деякі щиро вірили, що цей розкол вдасться подолати», - розповідає настоятель храму Святого Серафима в Сі-кліф, Нью-Йорк Серафим Ган.

Митрополит Східно-Американський і Нью-Йоркський Лавр і патріарх Московський і всієї Русі Алексій II 4/17 травня 2007 року підписали Акт про канонічне спілкування православних Церков.

Переговори тривали понад півтора десятилітя, щоб відновити єдність Матері-Церкви.

«Те розділення, яке існувало в російській діаспорі, тривало майже 90 років. Адже після революції 17 року значна частина російського єпископату та мирян виявилася розсіяною за кордоном. Поділ настав не одразу. Якимось поштовхом слугувала декларація митрополита Сергія 1927 року про лояльність до радянської влади. І ось цю декларацію частина емігрантського духовенства не змогла адекватно сприйняти, в цьому бачили якесь ухилення від церковної правди, і почався розкол. І ось митрополит Кирил був однією з ключових фігур у переговорному процесі між зарубіжної Церквою і Московським Патріархатом», - розповідає митрополит Іларіон (Алфєєв).

15 листопада 2011. Візит предстоятеля РПЦ в Антіохійський Патріархат. Відвідини Успенського Баламандского монастиря в Лівані.

«ЯК БАГАТО ЛЮДЕЙ НЕ МОЖУТЬ ПОВІРИТИ В БОГА!»

Патріарх Кирил ще до обрання на Престол, завжди був активним проповідником. Сьогодні його пастирська проповідь звучить у різних куточках світу. За 33 місяці, з лютого 2009 по листопад 2011 року, патріарх побував в 10 країнах. Це 65 пастирських поїздок і мільйони людей, які прийшли на патріарші богослужіння.

«Він не може сидіти на місці, він повинен відвідувати свою паству. Причому, паства РПЦ - вона багатонаціональна, багатомовна, і патріарх не може надавати перевагу одним на шкоду іншим. Він не може займатися окормленням тільки російської пастви, і ігнорувати Україну, або Молдову, або Білорусь», - пояснює митрополит Іларіон.

«Я був на тих зустрічах, де Святіший зустрічався з молоддю невоцерковленою, я дивився і був присутній при тому, як він спілкується з людьми досить неформальними, людьми, для яких свобода передовсім... У нього є дар - він не підлаштовується під аудиторію або співрозмовників. А він такий, який є. І в цьому його сучасність. Це, звичайно ж, дар. Дар для всієї Русі, що у неї такий пастир саме сьогодні », - каже Олег Карамазов, лідер рок-групи «Брати Карамазови».

Літургія в Києво-Печерській Лаврі в День Хрещення Русі.

На рок-концерті в Києві, присвяченому Дню хрещення Русі, в 2008 році 28 червня зібралися близько трьохсот тисяч осіб - населення невеликого обласного центру. Святійший - тоді ще митрополит, звернувся зі сцени до молоді. Для багатьох молодих людей це була перша християнська проповідь, яку вони чули у своєму житті.

«Коли пастир виходить ось на таку аудиторію, я думаю, що він продовжує справу апостолів, які теж не в грецьких аудиторіях сиділи і розмірковували з філософами, чи є Бог невидимий у нас. Минув деякий час до мене підходили люди і казали, що саме після того концерту вони почали ходити до церкви, деякі хрестились», - згадує Олег Карамазов.

«Як багато людей не можуть повірити в Бога!.. Все те, що вражає сьогодні наш розум, пов`язане з діяльністю людини, і люди перестають бачити Бога в навколишньому світі, тому що сучасна цивілізація безбожна закриває перед людиною цю можливість - закриває уявної людською силою і уявним людським пануванням», - говорить в одній зі своїх проповідей патріарх Кирил.

1 жовтня 2011 року. Зустріч Патріарха Кирила у Свято-Духовому кафедральному соборі Чернівців.

«НІКОЛИ МИ НЕ ПОВИННІ НЕХТУВАТИ МОРАЛЬНИЙ ЗАКОН БОГА, ІНАКШЕ БУДЕМО СМЕРТЕЛЬНО УРАЖЕНІ»

У 60-х, на самому початку освоєння космосу, неможливо було уявити звернення космонавта до Бога. Сьогодні космонавти встановили в побутовому відсіку Міжнародної космічної станції одну з головних реліквій РПЦ - Смоленську Ікону Божої Матері.

Патріарх Кирил в ніч на 26 квітня 2011 року, здійснив у Києві заупокійну службу за жертвами трагедії на Чорнобильській АЕС.

«Кожна людина для себе робить вибір - у що вона вірить, чи вірить вона насправді чи тільки робить вигляд... Дійсно, багато вчених, особливо в минулі часи, могли поєднувати в своєму розумінні і глибоку віру і прекрасні наукові дослідження», - каже космонавт Андрій Борисенко.

26 квітня 2011 року, в 25-у річницю аварії на Чорнобильській АЕС, в Україну приїхав патріарх, щоб відслужити молебень за загиблими від наслідків атомної катастрофи. Аварія на четвертому енергоблоці багато чому навчила людство. Фізики-ядерники досі розкривають таємниці тієї катастрофи. Але це був ще й найбільший духовний урок для людства: ніякі рукотворні нові технології не здатні замінити головне в людському житті - Бога.

«Така катастрофа, як Чорнобильська, свідчить про те, що людина, знаходячи величезну силу - через свій розум, через проникнення в науку, через розвиток технологій, - повинна одночасно зростати в великій моральній відповідальності за оточуючих її людей, за мир Божий, за богозданну природу», - сказав патріарх Кирил у своєму пастирському слові.

«Які уроки ми як народ повинні винести з усього того, що сталося? Ніколи і ні за яких умов ми не повинні відрікатися від Бога. Ніколи і ні за яких умов ми не повинні нехтувати Його моральним законом, тому що інакше ми будемо смертельно уражені, як смертельно ураженим виявилося те наше безбожне суспільство», - констатує Святійший.

«ЧИ МОЖЕМО МИ ЗРОБИТИ ДОБРО БЕЗ ЖЕРТВИ? БЕЗ ЗРЕЧЕННЯ СЕБЕ?»

У селі Банчени Чернівецької області є Свято-Вознесенський монастир. Нещодавно зведений на його території Свято-Троїцький собор - приклад єдності в різноманітті. Тут одночасно звучить українська, російська, румунська мови. Але незвично це лише в перші миті. Бо потім - і серце і розум починають розуміти - любов до Бога і любов до ближнього - це те, що об`єднує православних християн у всіх куточках світу.

Тут, у Банченському Свято-Вознесенському монастирі Святійшого Патріарха чекали з особливим трепетом і надією. Ніхто з предстоятелів РПЦ раніше не приїжджав на Буковину.

2 жовтня 2011 р. тут було велике свято - Патріарх приїхав, щоб освятити новий храм. Найбільший православний храм на Буковині.

Свято-Троїцький собор Вознесенського Банченського монастиря

У цей день патріарх говорив про любов. Про ту, справжню, жертовну любов до ближнього, що не вимагає нічого взамін. Про любов, яка творить нове, і не дає руйнуватися крихким людським життям. Про любов, заради якої люблячий йде на жертву.

«Не називається добром примноження особистого багатства. Не називається добром здобуття влади. Не називається добром забезпечення себе комфортом - добром називається тільки те, що ми робимо іншим. А чи можемо ми зробити добро без жертви? Без нехай маленького, але зречення від себе? Адже добро ми завжди робимо за рахунок себе - і в цьому сенсі зрікаємось себе, хоч на мікроскопічну частинку, і в якийсь момент наступаємо на горло своїй пісні і говоримо: «Я віддам, я пожертвую, я зроблю - я розділю з людиною її тягар чи свою любов», - сказав у своєму пастирському слові після літургії в Свято-Троїцькому соборі в селі Банчени патріарх Кирил.

2 жовтня 2011 р. Чин освячення Свято-Троїцького собору Вознесенського Банченського монастиря.

«І, здавалося б, що простіше - роби добро! Адже і Господь в світ прийшов і навчав нас, як чинити добро. Але чому ж Він не сказав: «Робіть добро і будете слідувати за Мною»? Чому Він сказав нам: «Зречися себе і візьми хрест свій і йди за Мною», - зазначив патріарх Кирил.

«ЯК СВІЧКА, ЩО ГОРИТЬ, ТАК ГЛАВА НАШОЇ ЦЕРКВИ ПРАВОСЛАВНОЇ, ЗАПАЛЮЄ ВСІ НАШІ ДУШІ»

Під час свого останнього візиту в Україну Святійший відвідав дитячий притулок при Свято-Вознесенському монастирі в селі Молниця Чернівецької області.

Це, мабуть, одне з найнезвичайніших місць в світі. І найбільша сім`я. Батько більш як двох з половиною сотень дітей - архімандрит Лонгін (Жар), настоятель Банченського Свято-Вознесенського чоловічого монастиря.

«Ось від однієї свічки запалюєш весь храм. Так і від Святійшого, як свічка, що горить, так глава нашої Церкви Православної, він учора запалював всі наші душі".

«Я думаю, що без волі Божої нічого не було б. І тільки один Дар Божий може дарувати це людям. І Господь закликає, так, як закликав своїх учнів, так і кожного священика закликає до своєї милості, любові. Без Бога ми - ніщо», - каже отець Лонгін.

2 жовтня 2011 року. Відвідання дитячого притулку Вознесенського Банченського монастиря в селі Молниця.

«Ось від однієї свічки запалюєш весь храм. Так і від Святійшого, як свічка, що горить, так глава нашої Церкви Православної, він учора запалював всі наші душі. Ми відчували, що вже не самотні, що ми не сироти в нашій православній вірі», - каже настоятель Банченського Свято-Вознесенського чоловічого монастиря архімандрит Лонгін (Жар).

Підготувала Анна Горпинченко, УНІАН.

Матеріали надані телевізійним агентством «Профі ТБ».
 

УНІАН в Google News