Афонський старець: З нинішніми досягненнями цивілізації важче рятуватися
Афонський старець: З нинішніми досягненнями цивілізації важче рятуватися

Афонський старець: З нинішніми досягненнями цивілізації важче рятуватися

10:14, 30 жовтня 2011
5 хв. 135

Ігумен афонській обителі Ватопед архімандрит Єфрем розповів про давнє і сучасне чернецтво, про роль Православ`я і про патріарха Кирила.

У Росію прибула велика християнська святиня - Чесний Пояс Пресвятої Богородиці. У подорожі Росією її супроводжує відомий грецький православний старець, ігумен афонської священної великої обителі Ватопед архімандрит Єфрем. Він розповів про давнє і сучасне чернецтво, про роль православ`я у долі Русі і про патріарха Кирила.

Геронде, як Ви вважаєте, наскільки Православ`я значимо для Русі?

Православ`я - серце життя російських людей, єдине джерело сили, що може задовольнити всі потреби, покрити всі скорботи народу. Підтвердження цьому - те, як у Санкт-Петербурзі зустрічають Пояс Пресвятої Богородиці. Ми надзвичайно зворушені тим, що спостерігаємо у ці дні. Стільки паломників! Люди довго стоять в черзі на холоді під дощем, деякі до 15 годин! Треба зізнатися, що ми вперше бачимо щось подібне. Це означає, що у людей всередині - величезна любов до Бога. Вони повертаються до Церкви як до джерела сили.

Більшість паломників тут - молодь. Влада цього міста нам сказала, що вони не були навіть готові до такого напливу народу. Вони постійно проводять наради, як впоратися з цим морем віруючих, хоча храм відкритий 24 години на добу і до поясу одночасно прикладаються по дві людини. Ми бачимо, що багато втішених виходять звідси, наповнені радістю і абсолютно не шкодують, що стільки годин провели в очікуванні, щоб прикластися до Святого поясу. Ми, ватопедци, які часто виносимо Святий пояс з Афона, бачимо, як завоювує Богородиця серця людей, як вона їх приваблює і духовно мобілізує.

Афон називають чернечою республікою, скажіть: для чого потрібно чернецтво і для чого люди сьогодні йдуть у монастир?

У монастир йдуть не тому, що вони відкидають людську особистість і не люблять людей. Вони відкидають хворий, нездоровий дух цього світу, але не відкидають людей.

Чернецтво - серце православної духовності, тому що воно має метою досконале християнство. «Світло мирянам - монахи, а світло монахам - ангели», як сказав Іван Ліствичник. Без монашества Церква неможлива, тому ми молимося, щоб після комунізму чернецтво повернулося до Росії, щоб Руська Православна Церква повернулася до традицій Серафима Саровського, Сергія Радонезького, Максима Грека, який, до речі, був ватопедцем.

Адже всіх ченців, які приходять в монастирі, кличе туди Бог. Бог покликав і мене і я не шкодую, що я став монахом. Шкодую тільки про одне, що не став ченцем раніше. Мені було тоді 25 років. Я міг би прийти в монастир і раніше. Ось про це я шкодую.

Є якісь відмінні риси саме у сучасного чернецтва? Взагалі, чи менше зараз почали йти в монастирі?

Чернецтво завжди одне, немає старого чи нового чернецтва. Але зараз можна бачити, що людська природа дуже ослабла, і людина вже не може робити стільки тілесних подвигів, як за старих часів. Однак слухняність, повне посвячення Богу, все це він може робити. І сьогоднішні ченці теж можуть здобути ті дари, які були в їхніх батьків.

До речі, Афон довгий час був центром ісіхастском руху. Але ченці-ісихасти є на Афоні і зараз. Вони обов`язково завжди були, будуть і є. Інакше й не могло бути. Для нас велике благословення, що святий Григорій Палама починав свої чернечі подвиги в нашому монастирі, і в нашому ж монастирі знаходиться найдавніша фреска з його зображенням. Як говорить переказ, зображення святого Григорія на цій фресці дуже схоже на нього самого. Написали цю фреску через кілька років після його смерті.

Хоча, зараз, напевно, важче стало рятуватися. З усіма нинішніми досягненнями цивілізації та її успіхами людині дуже легко впасти в егоїзм і гординю. Безліч філософських теорій і поглядів заплутують і розсіюють людину, не залишають його в спокої і не дають йому присвятити себе цілком істинному Богу Христу і Його Одкровенню. Але підкреслюю, важче - не означає, що неможливо.

Ви бували в російських монастирях? Чим вони відрізняються від грецьких?

Я був у багатьох російських монастирях. Це, по-моєму, вже моя десята поїздка до Росії. У російському чернецтві я бачу ентузіазм, тому що ваша Церква нарешті стала вільна, причому я говорю і про чоловічі монастирі, і про жіночі. Чернецтво поступово тут встає на ноги, тому що всі ті численні новомученики, які пожертвували собою заради Церкви, моляться, щоб до вас повернувся істинний дух чернецтва. Я думаю, що один із способів, який надзвичайно сильно допомагає російському православному чернецтву - це живе спілкування російських ченців зі Святою Горою Афон.

Як би Ви оцінили особистість патріарха Кирила і те, що він робить?

У нього величезний досвід і він дуже любить Церкву. Я б навіть сказав, що він докладає старання понад своїх сил заради блага Церкви. Наскільки ми знаємо, він дуже цікавиться правильним пастирським служінням, особливо архієреїв. Адже за його ініціативою вводиться дуже корисне нововведення - множення єпархій. Ділячи великі єпархії, він збільшує кількість архієреїв, щоб проводилося більш правильне і краще пастирське служіння в Церкві. І я думаю, що завдяки його енергійній діяльності Церква зміцнюється і постає більш сильною і значною.

Юрій Пущаєв, журнал "Фома"
 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies