Патріарх в Україні. Неофіційні роздуми

Патріарх їде до Матері. Київська купіль беззаперечно є матір’ю всього Руського Православ’я, колискою Руської Православної Церкви, первоієрархом якої є Святіший Патріарх Кирил. І Патріарх це визнає... Зовнішні сили не вирішать проблем Українського Православ’я, якщо шлях до подолання розколу не знайдуть самі українці. Треба робити певні кроки назустріч один одному… 

З 27 липня по 5 серпня в Україні перебуватиме глава найбільшої Православної Церкви світу – Патріарх Московський і всієї Русі Кирил. Саме через Руську Православну Церкву канонічний зв’язок з усім православним світом має найбільша релігійна організація України – Українська Православна Церква. Саме УПЦ гостинно вітатиме в Україні Святішого Патріарха Кирила.

Патріарх і Українська Православна Церква

Патріарх їде до Матері. Не тільки в тому сенсі, що Київ є матір’ю усіх міст руських. Київська купіль беззаперечно є матір’ю всього Руського Православ’я, колискою Руської Православної Церкви, первоієрархом якої є Святіший Патріарх Кирил. І Патріарх це визнає.

Своє ставлення до Святішого Патріарха Кирила Українська Православна Церква висловила ще під час його обрання на Московський Патріарший престол. Зважаючи на кількість голосів, що їх віддали за митрополита Кирила під час виборів Патріарха, та на кількість делегатів на Помісному Соборі РПЦ від Української Православної Церкви, можна ствердити, що Україна визначилася щодо Святішого Патріарха Кирила. Навряд чи за півроку щось могло змінитися.

Ставлення Святішого Патріарха Кирила до Української Православної Церкви теж відоме. Саме він один із тих, хто готував для соборного затвердження матеріали щодо канонічного статусу УПЦ, який ми маємо і який дає можливість зберігати єдність нашої Церкви. Позиція Патріарха не є його особистою думкою, а відображенням соборної думки Церкви. Помісний Собор Руської Православної Церкви, який обирав нового Патріарха, одночасно своїм рішенням затвердив статус і права Української Православної Церкви. Згідно зі Статутом РПЦ «Українська Православна Церква є самокерованою з правами широкої автономії. У своєму житті і діяльності вона керується Томосом Патріарха Московського і всієї Русі 1990 року і Статутом Української Православної Церкви, який затверджується її Предстоятелем і погоджується Патріархом Московським і всієї Русі» (ст. VIII п. 18). Що стосується Томоса, який згадується в Уставі РПЦ, то він визначає Українську Православну Церкву як «незалежну і самостійну в управлінні».

Під час інтронізації новообраного Патріарха саме Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир як перший по честі читав молитву інтронізації, вручав патріаршу митру та передавав Святішому Патріарху Московському і всієї Русі Кирилу посох святого Київського Митрополита і першого Московського святителя Петра. А Патріарх Кирил, завершуючи своє перше патріарше богослужіння, на відпусті вперше виголосив своїх святих попередників – «митрополитів Київських, Московських і всієї Русі». Можливо, для нецерковних людей – це несуттєві подробиці, але Українська Православна Церква сприймає це як видимі знаки патріаршої поваги до кафедри Київських Митрополитів та Української Православної Церкви.

І, навряд чи, мають рацію ті, хто говорить про можливе обмеження прав Української Церкви. Напевно, когось просто дратує, що в Церкві немає розбрату та безглуздої боротьби за владу, титули та посади. Українська Православна Церква не декларує своєї незалежності і самостійності – вона її має. І поступово розбудовує церковне життя і церковні інституції в Україні, багато в чому спираючись на досвід Московської Патріархії та Святішого Патріарха Кирила.

Патріарх і подолання розколу

Відразу ж після обрання Святішого Патріарха Кирила Українська Православна Церква висловила сподівання, що в реальній перспективі можливе подолання розколу в Українському Православ’ї. Те саме заявляли і представники УПЦ КП та УАПЦ, вітаючи новообраного Патріарха. УПЦ своєї думки не змінила, а от дехто вже заявляє про небажання бачити Святішого Патріарха Кирила в Україні.

Не слід очікувати вирішення проблеми розколу безпосередньо під час візиту. На щастя, ми вже пережили епоху ударних будівництв до чергового з’їзду партії і знаємо, чого вони варті. Над подоланням розколу треба працювати і робити певні кроки назустріч один одному. Тому дуже багато буде залежати від того, з яким настроєм зустрінуть Святішого Патріарха Кирила неканонічні угрупування України. Зрозуміло, що на провокаціях та акціях протесту будуть намагатися заробляти політичні дивіденди УНА-УНСО, ПОРА, Просвіта, братство Андрія Первозваного тощо. Свої наміри вони вже задекларували офіційно та провели репетицію під стінами УНІАНу, волаючи «Геть московського попа!» Усі ці люди й організації давно відомі. Сподіваємося, що офіційні коментарі від УПЦ КП та УАПЦ будуть в іншому тоні та сприятимуть просуванню у справі подолання розколу, а не розпалювання міжнаціональної та міжконфесійної ворожнечі.

Зовнішні сили не вирішать проблем Українського Православ’я, якщо шлях до подолання розколу не знайдуть самі українці. Ми маємо відшукати церковний, канонічний, євангельський вихід з ситуації, що склалася. І лише тоді можна сподіватися на розуміння і допомогу Святішого Патріарха та всієї Повноти Вселенського Православ’я.

Протоієрей Георгій КОВАЛЕНКО, спеціально для УНІАН

УНІАН в Google News