Священномученик Іаков (Таценко): мандрівний чернець, розстріляний за читання Євангелія

Розуміючи, що піддається ризикам, чернець Іустин таємно виготовляв церковні вінчики для покійних, а також дозвільні молитви і хрести. За те, що допомагав православним по-християнськи поховати своїх родичів, отець Іустин отримав свій перший термін. Детальніше - в матеріалі "УНІАН-Релігії".

Добравши смаку масових розстрілів, кривавий радянський режим у 1937-38 роках проводив свої «чистки» особливо цинічно. Священнослужителів у цей час заарештовували планово, проводячи обшуки і затримання просто на вулицях. Після коротких допитів слідували рішення «трійки», які не обтяжуючи себе подробицями детальних розглядів, виносили десятки смертних вироків на день. Дата 14 січня 1938 стала днем розстрілу багатьох ченців Києво-Печерської лаври, постраждалих за віру, серед них - Священномученик Іаков (Таценко).

Майбутній священномученик Іаков Ананійович Таценко народився у 1888 році в селі Шабельник Чигиринського повіту Київської губернії у селянській родині.

Про дитинство і юнацтво Іакова жодних відомостей не збереглося. У Києво-Печерську лавру він прийшов у віці двадцяти років, і з жовтня 1908 року перебував в обителі на випробуванні. Через рік – із січня 1909 року – записаний у послушники.

У 1914 році почалася Перша світова війна, і 30 грудня послушника Іакова  мобілізують у діючу армію. Військову службу він несе до самого кінця війни.

Відправка солдатів на фронт під час Першої Світової війни / zavtra.ru

Ні фронт, ні армійські будні не змінили душевних поривів Іакова Таценка, і в серпні 1918 року він повернувся до Києво-Печерської лаври, де продовжив нести послух в екклесіаршому відомстві.

16 грудня 1921 року він прийняв чернечий постриг з ім'ям Іустин. А 26 листопада 1923 року в Іоанно-Златоустівській (залізній) церкві рукопокладений у сан ієродиякона. Увесь цей час несе служіння у Києво-Печерській лаврі, з 1932 року — у сані ієромонаха.

Церква Іоанна Златоуста, або Залізна церква в Києві. Зараз на цьому місці - будівля Національного цирку України / toursdekiev.com.ua

Після закриття лаври проживав на квартирах, зокрема на Госпітальному узвозі.

Вперше чернець Іустин заарештований у 1933 році, коли при обшуку в його квартирі були виявлені гроші царської чеканки. Після інциденту з «валютою» ченця виселили з Києва, і він переїжджає до приміського Ірпеня.

Незважаючи на те, що радянська влада з усіх сил намагалася викорінити релігію із свідомості народу, люди не могли відмовитися від Бога за наказом, і продовжували таємно дотримуватися церковних традицій та обрядів. У тридцятих роках церковні крамниці були закриті, а хрести та церковні атрибути купували потай з-під поли.

Залізнична станція в Ірпені. Листівка 1910 року / irpin.online

Розуміючи, що піддається ризикам, чернець Іустин спільно з ієромонахом Пуліаном (Боднаруком) потай виготовляли церковні вінчики для покійних, а також дозвільні молитви і хрести. За те, що допомагав православним по-християнськи поховати своїх родичів, отець Іустин отримав свій перший термін.

Слідство у справі про незаконне виготовлення церковної продукції було розпочато 1 квітня 1934 року. У справі збереглася підписка про невиїзд, протокол допиту від 23 квітня 1934 року і обвинувальний висновок, складений 22 травня 1934 року.

Головний вхід на територію Всеукраїнського музейного містечка, що функціонував на території Києво-Печерської лаври. 1930-ті роки / photohistory.kiev.ua

На наступний день особлива нарада при колегії ДПУ Української Республіки ухвалила: «Таценка Якова Ананійовича відправити в ув’язнення у виправний трудовий табір строком на три роки, починаючи термін ув’язнення з 23/V-34 р., ув’язнити під варту».

Після повернення з табору майбутній священномученик переїхав до Черкас. Три роки табору трудового режиму не змогли вибити з монаха його віри і прагнення нести Слово Боже, хоча саме на це й сподівалися каральні органи. За отцем Іустином ретельно стежать, і незабаром звинувачують у нових «злодіяння».

Черкаси. Фото початку ХХ століття / beket.com.ua

За даними НКВС, отець Іустин проживає «без певних занять», «є бродячим ченцем, ходить по ринках, читає Євангеліє, веде антирадянську агітацію».

Ченця заарештували 28 грудня 1937 року співробітники Черкаського райвідділу НКВС і направили на утримання під вартою у місцеву в'язницю.

Після короткого допиту, у ході якого чернець не визнав провину в пред'явленій йому антирадянській агітації, рішенням «трійки» при Київському обласному управлінні НКВС від 29 грудня 1937 р. засуджений до розстрілу.

Вирок був приведений у виконання через два тижні - 14 січня 1938 року.

Ієромонах Іаков включений до Собору 103 Черкаських новомучеників, за браком відомостей - прославлений по імені, вказаному у слідчій справі.

Ювілейним Архієрейським Собором Руської Православної Церкви 2000 р. включений до Собору новомучеників і сповідників Церкви Руської.

"УНІАН-Релігії" з використанням матеріалів, наданих Києво-Печерською Лаврою.

УНІАН в Google News