7

Ієромонах Києво-Печерської лаври Аполлінарій (Матора): засуджений до розстрілу за читання і тлумачення Біблії у 1937 році

Протоколом «трійки» при Київському облуправлінні НКВС від 31 грудня 1937 р. ієромонах Аполлінарій звинувачений «...у тому, що серед населення займався читанням Біблії, тлумаченням її в антирадянському дусі». Про ієромонаха  Аполлінарія - у матеріалі "УНІАН-Релігії".

7

У 1937 році отця Аполлінарія звинуватили в релігійній пропаганді і «антирадянській діяльності». Підставою для розстрільного на той час звинувачення стало те, що священик проповідував членам колгоспу Слово Боже і читав Біблію. Знайдені при обшуку церковні книги і кадило послужили «речовими доказами» у справі священнослужителя. За тлумачення Біблії в антирадянському дусі ієромонах Аполлінарій був засуджений до розстрілу...

Ієромонах Аполлінарій (в миру Афанасій Григорович Матора) народився у 1882 році у місті Семенівка Новозибківського повіту Чернігівської губернії у селянській родині.

Києво-Печерська Лавра на фотографіях початку 1900-х років / infoportal.kiev.ua

На послух клирошанина у Києво-Печерську лавру Афанасій прийшов у вісім років – у вересні 1890 року. У серпні 1894, згідно збереженої документації, він був виключений «за самовільний відхід» з лаври. Пізніше Афанасій розкаявся і пояснив свій вчинок так: «Найшла на мене велика скорбота і збентеження».

Восени 1894 року Афанасій відвідав Афон і Святу Землю. Ця паломницька поїздка багато змінила в душі дитини, і по приїзду до Києва він повернувся у Києво-Печерський монастир, де ніс послух на кліросі Великої церкви, потім - у Свято-Преображенській пустені.

З 19 жовтня 1900 року Афанасій призначений штатним послушником Києво-Печерської лаври.

Чернечий постриг прийняв 23 листопада 1902 року, у віці 20 років. А 25 травня 1904 року митрополитом Київським і Галицьким Флавіаном у Софійському кафедральному соборі був висвячений у сан ієродиякона.

Ієродияконом ніс послух у Лікарняному монастирі Києво-Печерської лаври, де проводив богослужіння. З серпня 1906 року перебував на богослужінні і клиросному послуху у Великій церкві лаври.

28 вересня 1913 року був висвячений у сан ієромонаха. У 1918-1923 роках ніс послух другого підуставника, потім — першого підуставника лівого криласу Великої церкви. У серпні 1923 року був призначений духівником для прочан.

У лютому 1924 року ієромонах Аполлінарій залишає лаврську обитель. 17 лютого 1924 року за підписом настоятеля лаври архімандрита Климента йому видана довідка про те, що «ієромонах Аполлінарій (Матора) у священнослужінні не заборонений». З цією довідкою ієромонах відправляється служити на сільських парафіях.

У 1926 році отець Аполінарій служить у парафії села Блідча Іванківського району Київської області.

Панорама Києво-Печерської Лаври - фотографія кінця 1930-х років / smartclever.com.ua

У тридцятих роках НКВС починає активну антицерковну кампанію, і за кожним кроком і словом проповіді сільського священика ретельно стежать, виглядаючи «антирадянську діяльність».

У довідці-характеристиці, підготовленій сільською радою для НКВС, зазначено: «З часу приїзду почав займатися релігійною пропагандою, організовував різні гуртки і проповідував. Крім того, у 1934 під час організації колгоспу у селі Блідча займався агітацією проти колгоспу і проти радянської влади».

Арешт і обшук отця Аполлінарія (у слідчій справі проходить з написанням прізвища Мотора) здійснені районним відділом НКВС 29 грудня 1937 року. Згідно з протоколом обшуку, у священнослужителя було вилучено: «церковних книг — 37, хрест срібний — 1, мідний хрест — 1, кадило мідне — 1, дарохранильниця».

Після арешту отець Аполлінарій утримувався під вартою при Іванківській  районній міліції, звідки був відправлений у київську в'язницю. Показання свідків священнослужитель на допиті відкидав і винним себе не визнав.

Обвинувальний висновок, складений районним відділом НКВС, було направлено на розгляд «трійки».

Протоколом «трійки» при Київському облуправлінні НКВС від 31 грудня 1937 р. священик звинувачений «...у тому, що серед населення займався читанням Біблії, тлумаченням її в антирадянському дусі».

На основі цього звинувачення члени «трійки» ухвалили: «Мотору Аполлінарія Григоровича розстріляти. Особисто належне йому майно конфіскувати».

Вирок був приведений у виконання 16 січня 1938 р. у 24 години за київським часом.

"УНІАН-Релігії" з використанням матеріалів, наданих Києво-Печерською лаврою.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter