Ігумен Києво-Печерської лаври Аліпій (Білоног): монах, розстріляний за те, що не зрікся Бога

За даними довідки-характеристики, виданої Гусачівською сільською радою, отець Аліпій «весь час займався релігійною діяльністю: хрестив дітей». Про ігумена Аліпія - в матеріалі "УНІАН-Релігії".

Наприкінці 1937 року у Києві за звинуваченням в антирадянській діяльності допитували ченця. На запитання слідчого обвинувачений відповідав, що він був і є служителем Церкви. Слідчі давали обвинуваченому зрозуміти, що його життя зараз залежить тільки від його слів. Але замість того, щоб відректися від Бога, монах сказав: «Ви зруйнували Церкву, але це лише тимчасово. Прийде час і всі церкви відновлять, і побудують навіть там, де їх раніше не було». За це висловлювання і за вчинення священичого служіння ігумен Аліпій був засуджений до розстрілу...

Ігумен Києво-Печерської лаври Аліпій (у миру – Олександр Опанасович Білоног) народився у 1866 році в селі Котельва-Слобода Полтавської губернії у родині селянина.

1890 року надходить на випробування до Києво-Печерської лаври, де несе послух у братській хлебні.

Більше 10 років ніс різні послухи у Голосіївській пустині. З 1897 року був паламарем пустині, після чого був переміщений паламарем у Велику церкву. Чернечий постриг прийняв 21 лютого 1901 р.

З 30 квітня 1910 року несе послух свічкопродавця митрополичої Благовіщенської церкви.

У червні 1919 року був висвячений у сан ієродиякона. А в червні 1920 - переміщений у Спасо-Преображенську пустинь. 14 жовтня 1923 р. архієпископом Димитрієм (Абашидзе) висвячений у сан ієромонаха.

Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської Лаври на фотографії 1930-х років / smartclever.com.ua

Отець Аліпій був вперше заарештований у 1931 році, після чого деякий час утримувався під вартою. Коли ієромонах був випущений на свободу, він виїжджає за межі Києва. З 1932 по 1937 рік він проживав у с. Гусачівка Обухівського району Київської області, де служив у парафіяльній церкві в ім'я мучениці Параскеви.

Наприкінці грудня 1937 року до ієромонаха прийшли люди у формі. Ігумена Аліпія заарештували, при обшуку вилучили паспорт і відконвоювали до однієї із київських в'язниць.

В архівах НКВС збереглися документи, що послужили підставою для арешту священнослужителя. Так, за даними довідки-характеристики, виданої Гусачівською сільською радою на вимогу відповідних органів, отець Аліпій «весь час займався релігійною діяльністю: хрестив дітей» і «щодня збирав людей і проводив агітаційну роботу».

На допиті 28 грудня отець Аліпій заявив, що вважає себе ченцем з 1888 р. до 1929 р., «...і з цього часу і на день мого арешту я був попом старослов'янської церкви — тихонівської орієнтації».

Ігумен відкинув звинувачення в антирадянській діяльності. Однак, на очній ставці підтвердив свої висловлювання: «Церкву закрили, однак тимчасово. Прийде час, коли відкриють всі церкви і навіть побудують там, де вони були зруйновані».

Цих слів було достатньо для того, щоб на наступний же день, 29 грудня 1937 року було складено та надіслано на розгляд «спецтройки» обвинувальний висновок.

У той же день засіданням «трійки» при Київському облуправлінні НКВС Української Республіки було розглянуто звинувачення: "Звинувачується в тому, що серед колгоспників проводив контрреволюційну роботу проти радянської влади та її заходів".

Після розгляду звинувачення трійка винесла вирок: "Білонога Аліпія Олександровича розстріляти. Особисте його майно конфіскувати».

Отець Аліпій був розстріляний у київській в'язниці 20 січня 1938 р. о 24 годині за місцевим часом, ставши ще однією жертвою радянської влади в епоху гонінь Православної Церкви ХХ століття.

"УНІАН-Релігії" з використанням матеріалів офіційного сайту Києво-Печерської Лаври. 

УНІАН в Google News