Терапія добром: як надати допомогу тим, хто зустріне Різдво на лікарняному ліжку - БФ "Надеюсь и верю"

Збір коштів на передплату кращих православних видань для пацієнтів, які перебувають у лікарняних стінах. Зібрані кошти підуть на оплату 90 річних підписок на журнали «ФОМА в Україні» та «Отрок».

Владислав Касаткін, голова правління БФ «Надеюсь и верю»

- Ми спостерігаємо за подіями в лікуванні важких випадків дитячих захворювань вже понад 12 років. Багато хто з наших друзів і помічників ведуть волонтерську роботу в дитячих відділеннях безпосередньо з дітьми.

Зрозуміло, що моральна ситуація в лікарні важка – не до радощів. Але діти є діти. Вони знаходять в собі сили і для ігор, і для занять, і для читання. Але особливо важко підліткам, які найбільше страждають від відсутності друзів, спілкування і звичної атмосфери. А адже від душевного стану пацієнта безпосередньо залежить успіх лікування.

Цим проектом ми починаємо збір коштів на передплату кращих православних видань для пацієнтів, які перебувають у лікарняних стінах. Зібрані кошти підуть на оплату 90 річних підписок на журнали «ФОМА в Україні» та «Отрок». У поширенні підписок нам допоможуть волонтери київських храмів святих Косьми і Даміана при Національному інституті раку, архістратига Михаїла в Медмістечку і святителя Миколая при міській клінічній лікарні №6. Видання будуть щомісяця передаватися в руки зацікавленим у них пацієнтам.

90 підписок – це небагато, але навіть для цього потрібно зібрати 25 110 грн.

Медикаменти, процедури та протоколи лікування це, безумовно, важливо. Без цього не обійтися. Але забувати про духовну підтримку дітей в процесі лікування теж неможливо. І тут вже не допоможуть лікарі, стурбовані своїм основним навантаженням.

Про те, як надати допомогу - докладно ТУТ.

У деяких дитячих відділеннях є волонтери, які намагаються якось урізноманітнити нудні лікарняні будні. Але більшу частину часу діти проводять наодинці з собою. Смуток входить навіть у найсильніші душі.

Від нудьги підлітки добами «сидять» в інтернеті, що відбивається на їх і без того складному психічному стані. Навколо, на їхню думку, «кипить» життя, палають пристрасті і, взагалі, ну, просто, шалено цікаво. А тут чотири стіни, процедури, біль і незрозуміле майбутнє. Є від чого впасти в паніку.

Саме час заповнити виниклу душевну порожнечу підлітка чимось глибоким і насиченим духовним змістом. І якщо поза лікарняних стін цей же хлопчина і хвилини не всидить за читанням необов'язкової літератури, то в умовах обмеженого руху читається все.

Тим більше, якщо йдеться про журнал, що містить красиві ілюстрації, інтерв'ю та «живі» тексти. Умиротворення, спокій і впевненість – ось те, що не можуть дати ані інтернет, ані соціальні мережі, ані гри.

Можливо, саме в такі важкі хвилини життя і виникає найбільш проникливий стан для дотику до духовних ідеалів. На мій погляд, вкрай корисно допомогти підлітку в такий момент відчути щось більш важливе, заради чого він народжений.

Владислав Касаткін - для "УНІАН-Релігії".

УНІАН в Google News