Великий Піст: де в Києві лунає цілодобова молитва за померлих

У розташованому біля стін Києво-Печерської лаври Свято-Воскресенському академічному храмі пам'яті загиблих у Афганістані під час Великого посту цілодобово звучить особлива молитва – Неусипний Псалтир. День і ніч тут моляться за мир в Україні, за здоров'я воїнів і усіх, хто загинув або постраждав під час бойових дій на Сході України.

У розташованому біля стін Києво-Печерської лаври Свято-Воскресенському академічному храмі пам'яті загиблих у Афганістані під час Великого посту цілодобово звучить особлива молитва – Неусипний Псалтир. День і ніч тут моляться за мир в Україні, за здоров'я воїнів і усіх, хто загинув або постраждав під час бойових дій на Сході України.

Як повідомляє Центр інформації Української Православної Церкви, настоятель Афганського храму, професор Київський духовної академії і семінарії протоієрей Сергій Ющик докладно розповів про духовний сенс читання Неусипного Псалтиря.

- Як виникла ідея читання Неусипного Псалтиря за воїнів і за мир в нашій країні?

Неусипний Псалтир - це, перш за все, справа монастирів. Молитися за воїнів, за мир в Україні – потреба кожної віруючої душі. Великопісне богослужіння відрізняється від інших богослужінь річного кола тим, що в його центрі знаходиться саме Псалтир. Молитися за воїнів, за мир в Україні - потреба кожної віруючої душі. Скільки тривають військові дії в нашій країні, стільки весь єпископат Православної Церкви, Предстоятель і Священний Синод закликають православних християн до молитви за мир. У період Великого посту Блаженніший митрополит Онуфрій благословив посилити таку молитву.

У цей період православні християни беруть на себе подвиг посилення свого молитовного правила саме читанням Псалтиря. Київська духовна академія і семінарія знаходяться на території Києво-Печерської лаври, то студенти мають досвід: вони кожного дня, беруть участь у монастирському читанні Неусипного Псалтиря.

Схвалили цю ідею і активісти ветеранського руху воїнів-афганців. Цілодобове молитовне бдіння нагадало їм військову службу: традиційно ченці або студенти-семінаристи читають Неусипний Псалтир по дві години, а наші ветерани по дві години несли бойове чергування в армії. Тому вони, почувши про цю ініціативу, сказали, що така молитва не просто має бути, а має бути саме в цьому храмі. Тим паче, що багато ветеранів Афганської війни і зараз стоять на бойових постах у зоні АТО.

- У чому духовна суть Неусипного Псалтиря?

Про Псалтир та його цінність говорять дуже багато отців Церкви. Псалтир – це книга, яка, за словами святителя Василія Великого, найбільша з усіх книг Святого Письма, яка славословить Бога. Водночас Псалтир є і повчальною книгою, оскільки допомагає боротися з пристрастями і проганяти демонів, як свідчать святі отці.

Якщо говорити про Неусипний Псалтир – то це втілення слів апостола Павла про необхідність безперервної молитви. Триває вона цілодобово, оскільки життя навколо нас вирує не лише в робочий час, з восьмої ранку до шостої вечора. На Сході України обстріли відбуваються не від дзвінка до дзвінка, війна триває постійно, біда триває цілодобово, пораненим хлопцям боляче цілодобово. Тому і молитва за них теж триває цілодобово.

- Яку допомогу від читання Неусипного Псалтиря отримують душі померлих?

Хто тримав у руках Псалтир, знає, що кожен його розділ (кафізма) складається з трьох частин, і в кожну кафізму можна вставити три молитви. У нашому випадку перша молитва – за Церкву, друга – за мир в Україні, а ось третя чергується: на одній кафізмі читаємо молитву про поранених, а на іншій – за упокій загиблих. Добре, коли людина може приготуватися до останньої хвилини свого життя, але багатьох воїнів і навіть мирних людей смерть застала зненацька, і вони не встигли навіть сказати: «Господи, прости». Тому наша молитва за них необхідна, щоб Господь нагородив їх Царством Небесним і вічним спокоєм. Молитва за упокій – це прохання, щоб Бог не просто судив людину за її справами, але обов’язково на Своєму праведному суді враховував і нашу любов до померлого.

Ми молимося і закликаємо усіх до молитви за тих людей, які зараз страждають від поранень. І ми маємо розуміти, що рани бувають не лише тілесні. Тисячі людей отримали на цій війні фізичні поранення і сотні тисяч (а за великим рахунком – мільйони) поранені психологічно і духовно. Тому ми молимося про одужання усіх цих людей. Ця молитва має велику силу.

Сила Неусипного Псалтиря – саме в її невпинності. Взагалі молитва – це промінь від землі до неба в надії на те, що у відповідь на цей заклик зійде благодать Господня. А якщо вона лунає безперервно, а тим більше, якщо це спільна молитва, то ми можемо говорити про її особливу ​​цінність. Святі отці свідчать, що там, де читають Неусипний Псалтир, встає незримий вогненний стовп до неба.

- Ви сказали, що читання Неусипного Псалтиря – традиція, перш за все, монастирська. Але у Вашому храмі цю книгу читають не монахи. Хто взагалі може брати участь у читанні?

У монастирях така молитва не припиняється десятиліттями. Я знаю монастирі, які починали своє існування саме з того, що кілька братів чи сестер приступали до читання Неусипного Псалтиря. Відкрився, наприклад, монастир в 1990 році – і ось уже 27 років там безперервно читають Псалтир.

Що стосується нашої ситуації, то основне навантаження беруть на себе студенти, а також викладачі Київських духовних шкіл, оскільки ініціатива, перш за все, виходила саме з середовища студентства. Крім того, фактично вся патрологічна і пасторологічна література говорить, що духовна школа покликана не лише дати людині якісь знання з догматичного богослов’я, але вона має і навчити молитися. І хоча семінарія – не монастир, але це теж духовне і молитовне братство. В Україні є семінарії, в яких традиція читання Неусипного Псалтиря існує давно. Якщо семінарія знаходиться при монастирі – ось як Київська, Почаївська або Одеська – то студенти долучаються до монастирського читання Неусипного Псалтиря. У інших випадках на Великий піст студенти самі беруть на себе цей молитовний подвиг – наприклад, у Волинській духовній семінарії.

А зараз ми запрошуємо на молитву всіх. Кожен православний християнин, прийшовши у Свято-Воскресенський храм, який називається в народі просто Афганський, може підійти до студента або до священика, який буде у цей час читати Псалтир, і йому дадуть можливість взяти участь в читанні.

Крім студентів і священиків, які працюють і навчаються в Київських духовних школах, в храмі цілодобово знаходяться кілька ветеранів Афганської війни. Вони теж долучаються до цієї молитви.

- Чи існують якісь вимоги, критерії, за якими людина може бути допущена до читання Неусипного Псалтиря? Чи потрібно мати спеціальні навички?

Книга, за якою читають цю молитву, надрукована церковнослов’янською мовою. Тобто, тому, хто бажає читати Псалтир, як мінімум, потрібно вміти читати церковнослов'янською. Ми з великим пієтетом ставимося до почуттів кожної людини, але якщо читати по складах, то це буде заважати тим, хто хоче слухати слова Святого Письма. Хто ще не навчився церковнослов’янської грамоти, може спочатку прийти до храму, постояти збоку і приєднатися до загального моління, а водночас і підучитися. Тим паче, що ми будемо читати Псалтир до 6 квітня.

За словами Іісуса Христа, якщо ми хочемо щось просити у Отця Небесного, треба для цього зібратися разом, бо де двоє або троє зібрані в ім’я Господнє, там і Господь посеред них (Мф 18:19-20). Тому, чим більше людей буде долучатися до цієї молитви, тим сильніше вона буде лунати.

- Читання Псалтиря відбуватиметься цілодобово і безперервно усі ці дні?

Оскільки храм є парафіяльним, і в ньому відбуваються уставні богослужіння, то для того, щоб Неусипний Псалтир лунав саме у храмі і багато людей могли приєднатися до молитви, читання проходить з неділі по п’ятницю – до 16 години. У п’ятницю ввечері, у суботу та неділю до вечора відбуваються богослужіння, сповідь і соборування, а о 18.00 знову поновлюється читання Псалтиря, яке триває до наступної п’ятниці.

- Вашого храм багато років об'єднує ветеранів Афганістану. Хто його парафіяни сьогодні?

Ветерани Афганістану завжди вважали цей храм своїм. На початку 1990-х він після багаторічного простою був відкритий в пам’ять про їхніх побратимів по зброї. Сьогодні ж, афганці беруть активну участь у волонтерській діяльності.

Головний меморіал пам’яті загиблих у Афганістані знаходиться навпроти нашого храму. І майже на усі свята представники військ різних родів покладають квіти до меморіалу і долучаються до заупокійної молитви у нашому храмі. І в цьому поминанні беруть участь не лише афганці, а й ті хлопці, які служать нині.

Ми прагнемо до того, щоб в нашому храмі ветерани будь-якої війни могли по-особливому почути слова Іісуса Христа: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я заспокою вас... і знайдете спокій душам вашим» (Мф. 11:28-29). Це найголовніше, що необхідно будь-якому ветерану, скільки б йому не було років.

Нагадаємо, що в суботу 18 і 25 березня у Православній Церкві звершуються особливі заупокійні богослужіння. Духовенство та миряни моляться про мирне перебування у вічному житті спочилих рідних і усіх православних християн.

Центр інформації УПЦ

УНІАН в Google News