Школа духовного життя Митрополита Онуфрія: 25 висловлювань, які спрямують думки і дії до спасіння душі

Українська Православна Церква 17 серпня святкуватиме 4-ту річницю інтронізації Блаженішого Митрополита Онуфрія на кафедру Київских митрополитів. На честь свята «УНІАН-Релігії» зібрав 25 висловів Предстоятеля, які він сказав під час своїх проповідей.

Українська Православна Церква 17 серпня святкуватиме 4-ту річницю інтронізації Блаженішого Митрополита Онуфрія на кафедру Київских митрополитів.

На честь свята «УНІАН-Релігії» зібрав 25 висловів Предстоятеля, які він сказав під час своїх проповідей.

Предстоятель УПЦ / фото з відкритих джерел

«Люди кажуть, що треба змінити закон, треба його наблизити до людини – але не Бога треба до людини наближати, не Божий закон до людини, а людину до Бога».

Мудрість Предстоятеля / Центр інформації УПЦ

«Коли Бог буде судити нас, то не буде дивитись на наші сани, на наші облачення, а дивитиметься на наші справи, на те, як ми жили. Чи виконували заповіді Його».

«Потрібно молитися за тих, хто нас розуміє, за тих, хто нас не розуміє, щоб Бог дав усім пізнання Божественної істини, здатність розуміти Божественну волю».

«Завдання Церкви не в тому, щоб досягнути якихось економічних чи соціальних благ, а в тому, щоб привести людину до Христа, привести людину до спасіння».

«Якщо мені не підходить Церква, то Вона не винна – Вона така вже 2000 років. Я не такий. Я повинен змінити себе, щоб я підходив Церкві, щоб я був придатний Церкві. А якщо я Церкву зроблю під себе, підлаштую під свої пристрасті, то Церква вже буде не Церква – це буде політична організація, або щось подібне, якийсь клуб, і в цій організації спасіння людина ніколи не досягне».

«Ми ніякий ні російський, ні український мир не будуємо. Ми будуємо мир Божий. Якщо мир Божий буде в нас, то і Україна буде хорошою державою, сильною, могутньою. Якщо Бога з нами не буде, то ми будемо жалюгідними й нещасними».

«Молімося, щоб Господь простив усіх нас і благословив миром нашу Українську землю і всіх нас, хто живе на ній, і тоді ми будемо синами спасіння і вічного життя».

«Любіть Бога, живіть з Христом і тоді у вас все буде гаразд!».

«Можливо, з нас будуть сміятися, скажуть, що ми не сучасні, не йдемо в ногу з часом - не важливо. Не потрібно дивитися на похвалу людську, а потрібно думати, як до цього поставиться Бог».

«Життя людини не є короткочасним, воно - вічне. На землі тільки його старт, але після переходу у вічність це життя продовжується, і дуже важливо для людини, щоб вона мала в тому світі таке життя, яке б було життям, а не мукою».

«Молитва - це та Божественна чеснота, яка прихиляє Небо до землі, низводить на народи, на землю Божественну благодать; яка все освячує, оживотворяє, дає сили землі плодоносити, приносити злаки і фрукти, плоди; яка дає силу повітрю бути корисним для людини; яка допомагає людині терпіти складнощі, що причиняють під час земного життя людині злі духи, демони і ми самі».

«…Не можна зупинятися на своєму шляху до Бога. Треба себе змушувати, навіть, коли здається, що вже нічого не можна зробити. Потрібно примушувати себе вставати і йти. Маленькими кроками, але йти до Бога».

«Та людина, яка себе примушує, все кидає заради Господа, здобуває Царство Небесне».

«Якщо людина живе в мирі з Богом, виконує святі заповіді, які Бог дав для нашого блага, то вона має здоровий розум. Але коли людина відвертається від Бога, то її розум хворіє і навіть може померти».

«Якщо людина живе у полоні гріха, то ніякий Томос їй не допоможе».

«Щоб показати свою любов до Бога ми повинні засвідчити це - не деклараціями і не заявами, а - власним життям».

«Той, хто не простягає руки свої до гріха, отримує від Бога таку втіху, якої не можливо уявити. Він отримує ту радість, той мир, те щастя, якого шукають всі люди. Одні шукають його в багатстві, інші - в земних положеннях, у славі людській, треті - в алкоголі або наркотиках, але знаходять його тільки ті, хто пов’язує себе узами священних Заповідей Божих».

«Коли людина себе довіряє Богу, то стає сильною і може робити все, що захоче. […] Чим більш людина довіряє своє життя Богу, тим сильнішою стає».

«Якщо ми довіряємо себе Богу, то Божа Благодать покриває нас у всіх труднощах і випробуваннях земного життя. Ці випробування для нас стають такими ж незначними, як комариний укус, але якщо людина залишається самовпевненою, то навіть найменше випробування для неї - це, як укус кобри».

«Господь чує молитву кожної матері і приймає її».

«Життєві проблеми вирішуються не мудрістю зовнішньою, чи не вченістю, а мудрістю духовною».

«Людина повинна зробити свою душу пустелею, в якій вона – якщо не постійно, то час від часу – буде жити, входити туди і там творити молитву: і за свої гріхи каятися, і молитися за увесь світ».

«Людина, яка себе понуждає, змушує йти проти гріха, іноді падає, іноді піднімається, але в кінці кінців увінчується успіхом. Тому що гріх перемагається зусиллям. Господь, бачачи наші наміри, дає нам благодать і силу, яка допомагає перемогти наші гріхи».

«Випробування у кожної людини є, немає такої людини, яка би гладко, як по воді під час штилю, пройшла по шляху свого земного життя. Житейське море постійно хвилюється. Хвилі бувають меншими, бувають більшими. І ми повинні жити так, щоб ці хвилі нас не поглинули, не накрили, не потопили».

«Якщо вас змушують щось зробити, то треба подивитися, що про це говорить Господь, почитати Біблію, Святих Отців, послухати свою совість, можливо, піти порадитися зі священиком або з монахом - і тоді приймати рішення про те, як чинити».

"УНІАН-Релігії"

УНІАН в Google News