Священномученик Калліст: 73-річний старець Києво-Печерської лаври, розстріляний НКВС
Рішенням «Трійки» при Київському облуправлінні НКВС УРСР від 14 листопада 1937 року 73-річний старець був засуджений до розстрілу. 27 листопада 1937 вирок приведений у виконання - старець був розстріляний в Лук'янівській в'язниці міста Києва. Детальніше - у матеріалі «УНІАН-Релігії».
У ці дні Україна відзначає 80-ті роковини Великого терору, під час якого на території УРСР, згідно з оцінками істориків, були засуджені 198 тис. 918 осіб, з яких близько двох третин - засуджені до розстрілу. Серед жертв кривавого режиму - тисячі священнослужителів і ченців Православної Церкви, яких НКВС безжально розстрілювали, не шкодуючи ані молодих священиків, ані похилого віку ченців-старців. Архімандрит Калліст - 73-річний старець, розстріляний за віру у Христа в кривавому тридцять сьомому, став священномучеником Православної Церкви.
Священномученик Калліст (у миру - Кипріян Филимонович Левченко) народився 20 вересня 1864 у селі Коржова Уманського повіту Київської губернії в селянській родині.
З 23 червня 1882 року, у віці 21 року прийшов на послух у Києво-Печерську лавру.
До жовтня 1885 року - келейник ієросхимонаха Ісихій. Потім ніс послух на Ближніх печерах Лаври, в економічному відомстві, у лаврської фотографії.
З квітня 1897 переведений до Лікарняного монастиря, де з червня 1899 року виконував послух записника.
25 лютого 1898 року прийняв чернечий постриг з ім'ям Калліст. У листопаді 1899 був висвячений у сан ієродиякона, потім, у червні 1904 року - у сан ієромонаха.
До 1913 року монах Калліст ніс послух у Больницькому монастирі Києво-Печерської лаври. З грудня 1913 - переведений для чергового богослужіння у Спасо-Преображенську пустель.
У роки Першої світової війни монах Калліст йде в капелани - кілька років він був священиком у діючій армії. Постійно перебував з полком на передових позиціях, в боях, під обстрілом.
18 січня 1917 був поранений осколком снаряда і навіть контужений. Монаха змогли врятувати, і після поранення він повернувся до монастиря. У 1917 році возведений у сан ігумена, а у 1918 - архімандрита.
Ніс послух настоятеля Спасо-Преображенської пустині. З листопада 1922 року служив на парафіях, у тому числі в селах Репетухі і Коржовий Кут.
У 1930-х роках проживав у рідному селі Коржова Бабанського району Черкаської області.
22 жовтня 1937 заарештований Бабанским райвідділом НКВС. Утримувався під вартою в уманській в'язниці. Звинувачений за статтею 54 -10 КК УРСР за «антирадянську пропаганду».
Рішенням «Трійки» при Київському облуправлінні НКВС УРСР від 14 листопада 1937 року 73-річний старець засуджений до розстрілу.
27 листопада 1937 вирок приведений у виконання - старець був розстріляний у Лук'янівській в'язниці міста Києва.
Роки розставили свої крапки над «і», і старець був реабілітований радянською владою 30 березня 1989 року.
Рішенням Священного Синоду УПЦ від 28 жовтня 1997 року у числі 103-х новомучеників Черкаських він зараховані до лику місцевошанованих святих у складі Собору святих новомучеників Черкаських.
На Ювілейному Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви в серпні 2000 року архтмандріт Калліст занесений до Собору новомучеників і сповідників Руських для загальноцерковного шанування.
«УНІАН-Релігії» за матеріалами, наданими Києво-Печерською лаврою.