Лаврський садівник Каріон (Кондратенко): сповідник Києво-Печерської обителі, який постраждав за віру
Сад, що розташовувався з давніх часів на південь від Митрополичого будинку, сто років тому мав регулярне планування. У ньому росло понад 70 плодових дерев і багато кущів. Тут розміщувалася також невелика оранжерея і коптильня для фруктів, а стежив і дбав про лаврський сад - отець Каріон. Детальніше - в матеріалі "УНІАН-Релігії".
У 1924 році ситуація навколо Києво-Печерської лаври різко загострюється. Радянська влада всіма силами намагається заволодіти обителлю і її цінностями, монахи ж стають на захист святині. За вчинення опору обновленцям заарештовують архімандритів Климента (Жеретієнка) і Макарія (Величка), при цьому до ДПУ продовжують надходити доноси про приховування монахами матеріальних цінностей, у тому числі цілої низки дорогих богослужбових предметів і золотої ризи з чудотворної ікони Успіння Божої Матері. У Лаврі і в Китаївській пустині проводяться повальні обшуки, а за приховування цінностей заарештовують 28 ченців лаврської обителі, на яких заводять загальну слідчу справу під назвою «Жеретієнко та ін.». Серед імен цієї справи значиться і лаврський садівник Каріон (Кондратенко) - сповідник Києво-Печерської обителі, який постраждав за віру.
Майбутній сповідник Костянтин Григорович Кондратенко народився у 1864 році в слободі Котельва Охтирського повіту Харківської губернії в селянській родині.
На випробування до Києво-Печерської обителі прийнятий 4 квітня 1887 року, де несе послух у будинку для прочан монастиря. З листопада 1893 переведений у кесарське (господарське) відомство, з травня 1894 - в економічне відомство.
13 березня 1899 року Костянтин Григорович Кондратенко прийняв чернечий постриг з ім'ям Каріон. Згодом отець Каріон був висвячений у сан ієродиякона, потім - у сан ієромонаха. У грудні 1901 року отець Каріон призначений садівником лаврського митрополичого саду.
З листопада 1907 по червень 1908 року його виконував послух гробового Дальніх печер. Потім був призначений помічником доглядача лаврських садів, з проживанням у Голосіївській пустині, а у 1910 році призначений старшим садівником митрополичого саду.
У монастирях завжди особливо стежать за чистотою і доглянутістю святинь, з любов'ю піклуючись про сади і квітники, які ростуть на території. І сьогодні паломники Києво-Печерської лаври захоплюються лаврськими квітниками і клумбами, відзначаючи, що тут навіть квіти пахнуть з особливою благодаттю.
Сад, що розташовувався з давніх часів на південь від Митрополичого будинку, сто років тому мав регулярне планування. У ньому росло понад 70 плодових дерев і багато кущів. Тут розміщувалася також невелика оранжерея і коптильня для фруктів, а стежив і дбав про лаврський сад – отець Каріон.
При цьому ченцеві вдавалося навіть вирощувати в оранжереях екзотичні фрукти. «У мій час (початок 1920-х рр.), коли все монастирське господарство йшло на спад, у отця Каріона був лише один помічник… Пам’ятаю, що навіть у важкі для лаври роки, коли не вистачало палива, все ж до столу намісника з цих оранжерей подавалися яскраві за забарвленням запашні лимони», - згадує професор І. Никодимов, називаючи отця Каріона досвідченим садівником.
У 1924 році у справі «Жеретіенко та ін.» заарештовують 28 ченців Києво-Печерської лаври. У приховуванні матеріальних цінностей від радянської влади звинувачується і лаврський садівник.
Отець Каріон був заарештований Київським губвідділом ДПУ 6 січня 1925 року. Чотири місяці монах утримувався у київській тюрмі, де, очевидно, з нього намагалися вибити свідчення про приховування лаврських цінностей. Однак через брак доказів 19 травня 1925 він був звільнений із в'язниці з підпискою про невиїзд.
Справу «Жеретієнко та ін.» закрили у 1928 році. Подальша доля лаврського садівника, як і багатьох інших ченців, які зникли безвісти у 1920-х роках, залишається невідомою.
Але знищуючи ченців, радянська влада так і не змогла знищити віру народу. І через сто років після гонінь на Церкву в ХХ столітті, коли давно знесені комуністичні символи, у лаврських садах монахи, як і раніше, дбайливо вирощують плодові дерева і квіти, якими так само захоплюються лаврські паломники...
"УНІАН-Релігії" з використанням матеріалів офіційного сайту Києво-Печерської лаври.