/ facebook.com/church.information.center

"Ніде в світі не повинно бути таких протистоянь як у нас" - віруючі УПЦ розповіли, про що будуть молити Господа на Святій Землі

/ facebook.com/church.information.center

У ніч на Страсну П'ятницю у Єрусалимі понад 500 віруючих Української Православної Церкви, приєднавшись до місії "Дорогою Господа в молитві за Україну", пройдуть хресною ходою Дорогою Скорботи (Via Dolorosa) - останнім шляхом Господа Ісуса Христа.

Як повідомляє Центр інформації УПЦ, паломників буде супроводжувати ікона «Собор новомучеників української землі», яку напередодні у Києво-Печерській лаврі освятив керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич).

Паломники з України, у переддень Великодня, вже не перший рік ідуть з молитвами, повторюючи останній шлях Ісуса Христа, однак у цьому році хресний хід буде не зовсім звичайним. На Святу землю ступлять віруючі, які постраждали від захоплень православних храмів. У кожного з них своя історія відчаю, болю і надії.

"У 2014 році розкольники захопили наш храм: прийшли з міліцією, порізали замки і поставили свої, - розповідає житель села Угринів Волинської області Денис Швець – У нас був старовинний храм, якому понад 200 років. Так, у селі була громада Київського Патріархату, але вони їздили на богослужіння в сусіднє село. На території храму ще стоїть церковний будинок, де живе наш священик з двома дітьми, але і цей будинок у нього намагаються відсудити і виселити священика. Село розділилося на два табори: рідні посварилися, брат із сестрою, і становище дуже складне. Зараз у церковному домі наша громада обладнала кімнату, де проводяться богослужіння і навіть ті люди, які у 2014 році відійшли, зараз ходять молитися не до храму, а в нашу кімнату до батюшки".

Такі інциденти як в Угринові, на жаль, не поодинокі. Практично у всіх випадках церковного рейдерства використовується одна і та ж схема: незаконне голосування нібито парафіяльної громади, а після - зміна юрисдикції храму.

"Коли чотири роки тому пішла хвиля захоплення храмів, одна частина нашої громади захотіла, щоб богослужіння проводилися українською, а інша була проти змін, - згадує житель села Білогородка Рівненській області Володимир Пчоловський. – У селі пройшов такий собі референдум, підрахували голоси, і голосів КП було більше. Що цікаво: голосів у них спочатку набралося багато, а зараз до храму КП на недільні богослужіння приходить 5-12 людей. Де ж поділися усі ті люди, хто голосував за перехід? А нам довелося піти з нашого храму. Перший час служби проводилися у звичайному житловому будинку однієї з наших парафіянок. Так було близько року. Потім ми почали заливати фундамент під новий храм і за цей час його побудували, і служби там проходять вже другий рік. Наші парафіяни спорудили все з нуля. Тепер до нас ніхто не зможе пред'явити жодних претензій, адже земля під новим храмом – власність одного з наших парафіян. Хоча спочатку нам погрожували, мовляв, будуть зривати служби, але це були порожні слова".

Парафіяни УПЦ розповідають, що найчастіше людям у силу життєвих обставин, просто доводиться віддавати свій голос за перехід храму до юрисдикції УПЦ КП.

Але якщо простого голосування буває недостатньо, і віруючі твердо мають намір не віддавати храм УПЦ КП, у хід проти православних ідуть погрози, силові методи, доходить навіть до бійок і сутичок із застосуванням зброї.

"Зазвичай приїжджають хлопці у балаклаві, розкидають намет з написом: "Правий сектор", розкладають свою літературу, газети. У нас же як завжди – меншість, вона завжди активніше, нахабніше більшості. Крім того, повинна бути підтримка місцевих рад, щоб було за що зачепитися", - зазначає Василь Бойко, який неодноразово ставав на захист православних храмів у Тернопільській області.

"У нас теж пройшов незаконний референдум, на якому 300 голосів було за УПЦ, а 400 за КП, - каже Марія Фурманець із села Птича Рівненської області. – Потім Київський Патріархат зрізав замки з нашого храму і було протистояння. Коктейлі Молотова були, і біти були, і цегла летіли, і земля летіла... У нас було два протистояння. Перший раз наш храм захоплювали, але ми його відстояли, а вдруге ми виграли в Києві всі суди: господарський, апеляційний, касаційний та хотіли зайти в свій храм, але нам не дали цього зробити, у нас кидали камінням, розпилювали сльозогінний газ. Четверта Пасха вже скоро, як храм закритий, тому ми змушені приходити на богослужіння до батюшки у гараж".

Учасники хресного ходу на Святій землі розповідають, що у Єрусалимі вони збираються молити Господа про мир і злагоду між усіма людьми в країні.

"Будемо молитися, щоб вже нарешті настав мир у країні, все заспокоїлося, люди прийшли до тями і почали жити по-християнськи", - пояснює Денис Швець.

"Я хочу помолитися, щоб настав мир: і в нашій державі, і в сім'ях", - додає Володимир Пчоловський.

"Я буду молитися за весь православний народ, щоб кожен віруючий мав можливість вільно зайти в свій храм, щоб восторжествувала правда, ті, що пішли в розкол, покаялися і повернулися до лона Православної Церкви, і щоб у світі ніде і ніколи не було таких протистоянь як у нас", - резюмувала Марія Фурманець.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter