Священномученик Касіян (Кузик): ієромонах Києво-Печерської лаври, розстріляний за те, що «яро ненавидів радянську владу»

Радянському режиму в своїх "контрреволюційних" висловлюваннях ієромонах пророкував падіння: «Бог змилується над нами і допоможе знищити радянську владу. Настане час, у церквах будуть знову молитися Богу, а духовенство буде знову вчити народ миру і любові...» Про ієромонаха Касіяна - у матеріалі "УНІАН-Релігії".

Архівна справа ієромонаха Касіяна відрізняється від сотень інших тим, що у ній зафіксовано «багатий обвинувальний матеріал». У справі збережені як показання свідків-донощиків, так і протоколи допитів самого ченця, який говорив про знущання радянської влади над людьми і пророкував падіння комуністичного режиму. За антирадянську агітацію ієромонах Касіян був засуджений до розстрілу, прийнявши в стінах Лук'янівської в'язниці мученицьку смерть за віру Христову...

Майбутній священномученик Климент Андрійович Кузик народився у 1882 році в селі Гніздичне Волинської губернії у селянській родині.

У Києво-Печерській лаврі на послуху перебував з жовтня 1907 року. Ніс різні послухи у лаврській богадільні, Голосіївській пустині, Спасо-Преображенській пустині, з якої 24 вересня 1918 р. переведений на послух в економічне відомство (шевська майстерня).

Києво-Печерська лавра на початку 30-х років / avmalgin.livejournal.com

Відомо, що майбутній священномученик був півчим у лаврі, а 1921 році закінчив лаврські пастирські курси.

Чернечий постриг прийняв 9 березня 1922 року, а в 1923 році був рукопокладений у сан ієродиякона у Деміївській Вознесенській церкві.

Місце проживання отця Касіяна після закриття Києво-Печерської лаври невідоме.

У 1932 році ієромонаха заарештовують за зберігання золотих монет, переданих йому монастирем ще на початку 20-х. Деякий час отець Касіян перебував під арештом, після чого, у 1933 році, був без документів і паспорта висланий з Києва за 50-кілометрову зону – у Білу Церкву.

Свято-Вознесенський храм на Деміївці, де священномученик прийняв постриг / demievka.info

У середині 30-х років разом з іншими ченцями Києво-Печерської лаври отець Касіян переїхав до Черкас, де працював шевцем в артілі «Трудшвець». Ймовірно, на прохання НКВС на отця Кассіана від імені артілі 17 грудня 1937 р. надходить характеристика наступного змісту:

«Швець Кузик К.А. працює в артілі… Колишній монах… у монастирі перебував до 1926 або 1927 р., всього років 25… Дуже вредний тип… Сюди прибув з Білої Церкви. Робить багато браку, не сумніваємося, що з метою шкідництва. Займається контрреволюційною агітацією. Ставиться виключно негативно до радянської влади. Каже, що вибори - не демократія, а простий обман трудящих. Вважаємо, що його місце не в артілі, а в тюрмі. Просимо вжити відповідних заходів».

За даними свідків-донощиків, отець Касіян «був безприходним бродячим попом», «затятим церковником, який ненавидить радянську владу».

Ієромонах звинувачувався в тому, що говорив: «Стаханівський рух - ненормальне явище, це вища форма експлуатації людей, витискання останніх соків за безцінь...»; «Демократичні вибори у Верховну Раду - лише на папері, а на ділі, кому треба, той і буде обраний... Я голосувати не буду і нікому не раджу...»

Радянському режиму в своїх висловлюваннях він пророкував падіння: «Комуністів будуть спалювати на вогнищах... Скоро настане священна війна і Бог допоможе знищити радянську владу...», «Скоро настане Страшний Суд, буде новий світ, не буде колгоспів і радянської влади...»; «Радянська влада знущається не тільки наді мною, але і над усіма віруючими. Скоро Бог змилується над нами. Настане час, у церквах будуть знову молитися Богу, а духовенство буде знову вчити народ миру і любові...»

Отець Касіян був заарештований 20 грудня 1937 р. Черкаським районним відділом НКВС. Утримувався під вартою в черкаській тюрмі. Обвинувачувався за ст. 54-10 Кримінального кодексу УРСР за антирадянську агітацію.

У стінах Лук'янівської в'язниці прийняли мученицьку смерть багато священиків / wikipedia.org

Звинувачення у контрреволюційній діяльності чернець відхилив, винним себе не визнав. Рішенням «трійки» при Київському облуправлінні НКВС Української Республіки від 25 грудня 1937 р. засуджений до розстрілу.

Вирок був приведений до виконання 14 січня 1938 року, імовірно, у стінах Лук'янівської в'язниці.

15 травня 1989 року Климент Андрійович Кузик був офіційно реабілітований.

Ювілейним Архієрейським Собором Руської Православної Церкви у серпні 2000 року включений до числа новомучеників та сповідників Церкви Руської, які постраждали за віру.

"УНІАН-Релігії" з використанням матеріалів офіційного сайту Києво-Печерської лаври.

УНІАН в Google News