Прес-секретар Предстоятеля УПЦ: Блаженніший Онуфрій - віра, вірність, відповідальність, совість і любов
Прес-секретар Предстоятеля Української Православної Церкви ігумен Пафнутій знає Блаженнішого митрополита Онуфрія ще зі свого дитинства. Він згадав свої перші зустрічи з владикою і надав фото із власного архіву.
Прес-секретар Предстоятеля УПЦ ігумен Пафнутій
"З ласки Божої моє рідне село Коритне на Буковині називають колискою монахів та священиків, адже з нього походить близько сорока священиків та близько десятка ченців, які служать і несуть послух у різних єпархіях України. Є такий буковинський вислів: «Добрий на початок», так ось, саме Блаженніший Митрополит Онуфрій, який теж народився і виріс у Коритному (ми навіть сусіди), став свого роду першопрохідцем, відкривачем нової духовної династії і нашого села, і всього краю.
Я пригадую дитячі роки, коли все село готувалось, бо має приїхати Орест Березовський (таке мирське ім’я і прізвище Блаженнішого) з монахами - Його Блаженство щороку приїздив у відпустку із Троїце-Сергієвої Лаври зі своїм другом-монахом. До них у подвір’я приходили односельці за порадою, за благословенням, а я тільки дивися з-за паркану, бо мій батько був головою колгоспу і я не міг вільно прийти і поспілкуватись із монахами, хоча в інший час регулярно провідував батьків Блаженнішого. Саме тоді у мене зародився інтерес до монашества: як і чим живуть ці таємничі люди в чорному одязі?
Коли я вже навчався у Київському університеті, то часто ходив у Києво-Печерську лавру, хоча ще не розумів сили і благодаті церковних таїнств, просто ставив свічки і намагався очищати думки.
Одного літнього дня служба була просто неба, на руїнах Успенського собору, йшли єпископи і я побачив владику Онуфрія.
«Владико, добрий день, Ви не впізнаєте мене?», - звертаюся до нього.
«О, ти вже виріс!», - владика усміхнувся і міцно потис мою руку, яку я механічно простягнув йому, як давньому шкільному другові. Про благословення я ще тоді не знав. І тільки через декілька років, коли життєві обставини змусили мене серйозно переоцінити своє ставлення і до майбутнього, і до Бога, я прийшов до Владики за благословенням, а ще через два роки Блаженніший благословив мене на монашество.
Блаженніший ніколи не тисне на вибір людини, він молиться, щоб людина вільно і об’єктивно його зробила, але якщо побачить, що людина недбала чи неуважна — просто подивиться своїм пристальним поглядом. І ти зрозумієш свою провину.
Його життєву позицію можна охарактеризувати такими словами: віра, вірність, відповідальність, совість і любов.
За недовгий час, що я несу послух прес-секретаря Його Блаженства, я вже встиг переконатись у його терпінні до людей, у намаганні зрозуміти і вислухати кожного, хто звертається за підтримкою чи молитвою.
Але раджу: не намагайтесь Блаженнішому сказати багато, Владика дуже добре знає ціну кожному слову і його вагу. Найкраще — попросіть благословення і молитв, і переконаєтесь, що все у Вашому житті налагодиться".
"УНІАН-Релігії" - для офіційного сайту УПЦ.