У столиці запалили найбільшу менору в Україні ... «Кожен день Хануки в пам`ять про диво з горщиком олії ми запалюємо ще одну свічу Ханукії», - сказав Моше Асман. Фоторепортаж.
У Києві 25 грудня біля арки Дружби народів відбулася традиційна урочиста церемонія запалення свічок на найбільшій менорі в Україні на честь святкування Хануки.
Церемонія запалення свічок на менорі (Ханукії) у Києві.
На свято приїхали представники єврейських громад з багатьох регіонів України.
Ханука (івр. - освячення, оновлення) - єврейське свято, воно починається 25-го числа єврейського місяця кіслева і триває вісім днів.
Запалювання свічок Хануки відбувається, згідно з Талмудом, "одразу, як почне сутеніти і перехожі почнуть залишати вулиці". При цьому проголошується благословення на запалювання свічок і на чудо, що сталося. А в перший вечір свята додається благословення і на час (ше-гехіяну - подяка Богу, що дав дожити до цього дня і виконати цю місію).
Свято було запроваджене в II столітті до н. е. в пам`ять про очищення Храму та відновлення в ньому храмової служби Маккавеїв.
Менора на капоті автомобіля в день святкування Хануки, в Києві.
Ханука символізує об`єднання єврейського народу, прагнення принести диво, світло та радість свята для кожного.
Президент Віктор Янукович побажав іудеям щастя і достатку з нагоди свята, повідомляє прес-служба глави держави.
"Нехай у цей радісний час священні вогні принесуть у ваші сім`ї мир і злагоду, тепло і радість, щастя і достаток", - йдеться у привітанні Президента.
Головний рабин України Моше-Реувен Асман під час святкування Хануки в Києві.
«Кожен день Хануки в пам`ять про диво з горщиком олії ми запалюємо ще одну свічку Ханукії. І кожен рік ми святкуємо Хануку дедалі масштабніше і яскравіше. Кожен рік ми підвищуємо градус», - сказав Моше Асман.
Ханука - відкрите свято, і в ньому беруть участь представники інших народів.
Святкові танці.
У молитвах святкових днів згадується чудо Хануки та проголошується перемога малих над великими, слабких над сильними, світла над темрявою.
Вогняне шоу.
Ханука не є храмовим святом, про нього не йдеться у Святому Письмі.
Тим не менше, історія свята має глибоке коріння. Під час правління Іудеєю Антіоха ІV Єпіфанія, іудеям заборонили проводити в Єрусалимському храмі служіння, поклоніння єдиному Богові. І для того, щоб "полегшити" еллінізацію євреїв, в 168 г до н.е. на жертовнику зруйнованого його воїнами Храму цар власноручно зварив свиню, тим самим осквернивши жертовник. А на подвір`ї Храму наказав поставити скульптуру Зевса.
Проти таких дій царя повстав священик Маттафія Гасмоней, в гніві він убив зрадника, вже готовий був принести жертву Зевсу. У священика було 5 синів, вони напали на солдатів, слуг царя, і перебили їх. Тоді Маттафія і його сини пішли в гори, де очолили партизанську війну "за Єдиного Бога". Ватажком повстання після смерті Маттафії став його середній син Єгуда на прізвисько "Молот" (на івриті Маккабі або Маккавей) - звідси повстання отримало назву Маккавеї.
Протягом трьох років повстанці здобули ряд перемог і звільнили від Селевкідів частину Юдеї, в т.ч. Єрусалим. Всюди вони руйнували язичницькі жертовники. А зайшовши до звільненого Храму, вони побачили, що храмова менора осквернена і зіпсована. Тому вони зробили нову символічну менору, використавши для цього вісім бойових копій. Таким чином, це був символічний знак перетворення зброї на символ миру, про що говорив пророк Ісая. Цей світильник неодноразово згадується в Талмуді (РхШ, 24б; АвЗар, 43а; Мен. 28б).
Підготувала Анастасія Горобець, "УНІАН-Релігії".
Фото УНІАН.