Єврейські старожитності XVII – початку ХХ століть представлено у Львівському музеї етнографії на виставці «Реліквії єврейського світу Галичини».
Востаннє ці предмети презентували у місті Лева у 1933 році, повідомляє "Радіо Свобода".
До Другої світової війни більшість цих експонатів належали колекціонеру, юристу, етнографу Максиміліану Гольдштайну, який збирав пам’ятки XVIII століття. А врятувати збірку в роки німецької окупації вдалось завдяки відомим українським діячам.
Понад 400 експонатів ледь помістились у п’ятьох залах Музею етнографії. Тут представлені предмети, посуд, одяг, фотографії, витинанки, графіку, екслібриси, підсвічники, прикраси на молитовних покривалах, за якими можна уявити життя звичайної єврейської родини в Галичині у період ХVII – початку ХХ століття.
Більшість дерев’яних, металевих виробів, а також із тканини змайстрували єврейські ремісники - у кожної єврейської родини був посуд для свята Песах. Серед них спеціальна тарілка для маци і пасхальна тареля.
Максиміліан Гольдштейн ще у 1910 році разом із друзями хотів відкрити єврейський музей у Львові. Але ідеї завадила Перша світова війна.
Лише у 1934 році у місті з’явився такий музей, але він не базувався на збірці Гольдштейна, який у 1935 році відкрив приватний музей. Львів до війни мав два єврейські музеї. А ось виставка експонатів єврейської культури відбулась у Львівському музеї художньої промисловості у 1933 році. Тоді представили колекції Максиміліана Гольдштейна, лікаря Марка Райхенштейна, а також були експонати з синагог Галичини.
30 серпня 1941 року, у час німецької окупації, Максиміліан Гольдштейн, розуміючи небезпеку, передав Музею художнього промислу власну колекцію юдаїки. А у грудні 1941 року Максиміліан Гольдштейн із дружиною Нусею-Фанні та молодшою донькою Іреною змушено переселився у гетто. У 1942 році родина «зникла безвісти», невідома і доля старшої доньки – Лілії. Є припущення, що Гольдштейнів вбили у гетто або в Янівському концтаборі.
Колекціонер загинув, а його велика збірка збереглася завдяки відомим львівським діячам – Іларіонові Свєнціцькому, Ярославові Пастернаку, Олександрові Чоловському, які розуміли цінність збірки єврейського колекціонера Максиміліана Гольдштейна для наступних поколінь.