Свято Ту-Бішват — «15-й день місяця Шват», або Рош гашана ла-іланот — Новий рік дерев відзначають згідно з юдейським календарем на 15-й день місяця Шват. Цьогоріч він припадає на 8 лютого. Це свято популярне серед євреїв, хоча воно не пов’язане з єврейською історією та не згадується в Торі.
Один із головних символів свята — висадка дерев. У цей день для дітей влаштовують екскурсії у парки, ліси, у місця, де висаджують дерева. До традицій свята належить і споживання сухофруктів та горіхів.
Як зазначено в Мішні (де зібрані основи усної Тори), на початку нової ери Ту бі-Шват встановили лише як день, що розділяє урожай минулого року від урожаю наступного, а не як свято. Саме такий принцип розподілу років був важливим для правильного розрахунку десятини та приношень в храм. Відповідно до єврейського Закону, євреї в Ізраїлі повинні були відділяти певну частину від свого урожаю та віддавати її коєнам та левитам, які служили в храмі та не мали власних земельних ділянок, а також біднякам, сиротам і вдовам.
Ці дари слід було давати із плодів, які виростили в році, що проходив, а не в минулому. Тому виникла необхідність визначити дату, з якої відраховують роки життя дерева. Таку дату встановили — 15 швата — день, з якого дерева починають пити воду з дощів, які випали в новому році.
Після вигнання євреїв з Ізраїлю в день Ту-Бішват на єврейських столах з’являлися ізюм, інжир, фініки, гранати, горіхи, оливки та пшеничні зерна, що символізують сім плодів землі.
Традиція святкування Ту-Бішват відновилася в Ізраїлі у 1880-х роках. Коли євреї повернулися до Ізраїлю, вони побачили спустошену та розграбовану землю. У зв’язку з цим тоді до свята додали ще одну традицію — висаджування дерев, що ґрунтується на вислові з Тори: «Коли прийдете в цю землю, посадіть фруктові дерева» [Левит, 19:23].
Так стара календарна дата «Нового урожаю» перетворилася у свято «Нового року дерев».
