Меморіальний центр жертв Голокосту "Бабин Яр": Чого вдалося досягти за рік

11:00, 29 вересня 2017
252 0
Презентація проекту Лапідарію З відкритих джерел / 112.ua

У Бабиному Яру 76 років тому були скоєні найстрашніші звірства Другої світової війни. Київ був столицею Радянської України, коли в червні 1941 року його захопили німецькі збройні сили. Понад 120 тис. осіб загинули в Бабиному Яру, включаючи радянських військовополонених, політичних опонентів, психічно хворих і ромів, росіян і українців; протягом двох днів, 29-го і 30-го вересня 1941 року, німецький вермахт знищив понад 3,3 тис. євреїв, 112.ua.

Бабин Яр став символом швидше того, про що почали говорити як про "Голокост від куль" і що більше стосується масових розстрілів євреїв, які здійснював вермахт у Східній Європі, аніж ретельно дослідженого та задокументованого знищення євреїв у стаціонарних газових камерах, які використовували в Освенцімі та по інших таборах смерті.

Сьогодні меморіали і музеї Голокосту є у Європі, Ізраїлі, Сполучених Штатах, але їх поки немає в Україні.

false

Рік тому, в день 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру, президент України Петро Порошенко разом із громадськими діячами і філантропами ініціював створення Першого Меморіального центру жертв Голокосту "Бабин Яр".

"Ми, українці, розуміємо скорботу євреїв як свою власну. У роки Другої світової війни українці теж зазнали багатомільйонних втрат, і ми добре знаємо, як роками і десятиліттями болять серця і душі за полеглими рідними та близькими", - зазначив Петро Порошенко.

При цьому президент підкреслив, що Голокост – "трагедія не національного, а планетарного масштабу", тому збереження пам'яті про нього вкрай важлива.

Президент Петро Порошенко під час зустрічі з громадськими діячами, архівне фото Адміністрація Президента України

Порошенко зазначив, що новий меморіал має стати "місцем потужного щеплення, символом шани та поваги до всіх українців незалежно від національності до трагедії і пам'яті Голокосту". І подякував громаді за підтримку ініціативи.

Урочиста церемонія підписання Декларації про намір створення Меморіального центру відбулася цього ж дня у Національному музеї Тараса Шевченка в Києві за участю міністрів, керівників міжнародних єврейських організацій, державних і політичних діячів Ізраїлю, дослідників Голокосту, громадських діячів і філантропів.

Церемонія підписання Декларації про намір створити Меморіальний центр жертв Голокосту

Передбачалося, що проект буде реалізовано до 2021 року на місці масового знищення нацистами євреїв, українців, ромів та представників інших національностей – Бабиному Яру. Моральні та фінансові зобов'язання спорудити і запустити в намічені терміни Меморіальний центр жертв Голокосту взяла на себе ініціативна група. До неї увійшли мер Києва Віталій Кличко і його брат Володимир Кличко, головний рабин Києва і України Яків Дов Блайх, співак, засновник фонду "Люди майбутнього" Святослав Вакарчук, письменник, дисидент Натан Щаранський, колишній американський сенатор Джозеф Ліберман, екс-міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер, колишній президент Польщі Олександр Кваснєвський, а також чотири фінансових донори — Віктор Пінчук, Михайло Фрідман, Павло Фукс і Герман Хан.

І про грандіозний задум замовкли на півроку...

Перше засідання ініціативної групи зі створення Меморіального центру жертв Голокосту відбулося в березні поточного року. Головну увагу було приділено проекту бюджету на найближчий рік та етапам його реалізації в подальші роки. Проте громадськості за підсумками заходу майже нічого не повідомили.

Ініціативна група по створенню Меморіального центру жертв Голокосту

Як зазначив голова ініціативної групи Натан Щаранський після засідання, за попередніми оцінками, зведення об'єкта обійдеться в 100 млн дол. Шукати їх вирішили по всьому світові, оскільки такий бюджет малопідйомний для міста. "Ми маємо намір шукати якомога більшу громадську підтримку для всіх наших рішень – збираємося залучити сотні громадських організацій (єврейських, українських і світових)", - сказав він.

Для цього був створений спеціальний Благодійний фонд "Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр".

Натан Щаранський

Найкращим майданчиком для будівництва об'єкта залишається однойменна місцевість, однак ініціативна група заявила, що може бути розглянута й інша локація. "За єврейським законом нічого не можна будувати на території кладовищ, тому це перше питання, яке ми плануємо вивчити з професійними фахівцями. Далі йдуть професійні питання, пов'язані з археологією, пов'язані з муніципальною владою і законами... Якщо ми отримаємо добро і визначимо таке місце, яке буде задовольняти всім цим умовам в районі Бабиного Яру, – тоді це буде Бабин Яр. Якщо це виявиться неможливим – тоді є інші альтернативи", - зазначив Щаранський, проте які саме, не уточнив.

Крім цього, ініціативна група зійшлася на думці, що Меморіальний центр повинен об'єднати функції музею, дослідницького та освітнього центру. Але який вигляд він матиме, домовилися визначити в процесі подальших консультацій та обговорень, мовляв, пройде міжнародний конкурс серед архітекторів на найкращий проект і стане втіленням майбутнього меморіального комплексу. Передбачалося, що він завершиться восени.

Крім будівництва самого меморіалу ініціативна група також вирішила, що в ході реалізації проекту необхідно буде упорядкувати прилеглу територію, в тому числі залишки зруйнованого єврейського кладовища.

Примітно, що ні в кого з членів ініціативної групи на той час не було сумнівів, що будівництво об'єкта буде успішним: без зволікань з фінансуванням та інших супровідних проблем.

Минуло ще півроку... Але досі доля Меморіального центру жертв Голокосту "Бабин Яр" не відома: не схвалена концепція, не вибрані місця для будівництва, не знайдені кошти на реалізацію проекту. І це не кажучи про те, що у багатьох експертів викликає занепокоєння сам склад ініціативної групи зі створення Меморіального центру. Все, що є – нові заяви.

Так, на початку серпня в інтерв'ю "Високому замку" гендиректор фонду "Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" Марек Сівець (екс-керівник Бюро національної безпеки Польщі та колишній депутат Європарламенту) пояснив, що збір коштів на реалізацію проекту не розпочався і залишається на етапі підготовки, тому що йдеться про велику суму.

Марек Сівець

За його словами, для реалізації проекту потрібно заручитися міжнародною підтримкою, а для цього потрібно провести безліч переговорів. "Розраховуємо на Америку, а також на німецький уряд, який підтримує такі ініціативи", - підкреслив Сівець.

При цьому він додав, що Ізраїль не буде брати участь у зборі коштів, бо там вважають, що це повинні робити ті держави, які почувають відповідальність за трагедію. "Відбувається це на основі суспільно-приватного партнерства. Громада приймає рішення щодо місця шанування, а вже за приватні кошти встановлюється меморіал", - пояснив Сівець.

Водночас член оргкомітету з будівництва Меморіального центру Павло Фукс в інтерв'ю Gordonua пояснив, що місце будівництва об'єкта залишається невизначеним через те, що деякі організації виступили проти того, щоб забудовували місця поховання в Бабиному Яру.

Павло Фукс

Причому відомо, що це не тільки єврейська громада, яка не раз заявляла про свою стурбованість щодо планів проекту і досі не має цілісного уявлення про те, що має бути в Бабиному Яру, де з 100 тисяч загиблих дві третини становлять євреї, але і експертна група істориків-дослідників Голокосту. У березні вони звернулися до ініціаторів проекту і заявили, що зведення Меморіального центру жертв Голокосту неприйнятне на території Бабиного Яру або на території колишнього Єврейського кладовища; меморіал повинен стосуватися всієї історії трагедії, який винесе її на світовий, а не національний рівень; Бабин Яр не можна асоціювати лише з Голокостом – музеїв має бути два (окремо Голокосту і окремо Бабиному Яру).

Справа в тому, що в Бабиному Яру також загинули військовополонені, три ромські табори, українські націоналісти, моряки Дніпровської флотилії, хворі з психіатричної лікарні, а також представники інших груп. Усі вони не вписуються у формат Голокосту. Тому не зрозуміло, що саме треба будувати. Та й у самій назві "Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"" вже приховано протиріччя.

Пам'ятник загиблим у Бабиному Яру дітям

"Зараз ми розглядаємо різні варіанти (розміщення, - ред.), ведемо переговори, дослідження і почнемо діяти тоді, коли інтереси всіх сторін будуть враховані саме для того, щоб уникнути конфліктів. Ми в змозі домовлятися одне з одним, особливо враховуючи важливість цього проекту. Спочатку ми хотіли побудувати локальний тематичний музей. Але... ідея стала розвиватися, поступово переросла у масштабний міжнародний проект меморіального комплексу", - сказав Фукс.

Іншим аспектом, який бентежить громадськість, є те, що в ініціативну групу увійшли бізнесмени з Російської Федерації (Михайло Фрідман, Герман Хан і Павло Фукс) і не ввійшли представники Українського інституту національної пам'яті. Головне питання – чи не стане це перешкодою на шляху об'єктивного висвітлення Голокосту.

Так, раніше у коментарі "Дню" очільник Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович зазначив, що "проект Бабин Яр" важливий для України і для української історії, тому безперечно, реалізація проектів у цій галузі має відбуватися за безпосередньої участі української держави, зокрема очолюваного ним інституту.

Володимир В'ятрович

"Свого часу ми зустрічалися з паном Сівцем і пропонували йому провести зустріч з експертною групою, яка працює при Українському інституті національної пам'яті та займається питаннями меморіалізації Бабиного Яру", - сказав він.

Примітно, що анонсований міжнародний конкурс на найкращий проект меморіалу серед архітекторів також не почався. Чому – відповіді нема.

Одна радість - територію заповідника міська влада дуже швидко впорядкувала (облаштовано тисячі квадратних метрів нових доріжок, газонів з трав'яним покриттям та системами поливу, освітлення, лавочки та урни). А днями працівники заповідника презентували проект Лапідарію з могильних плит колишнього Єврейського кладовища.

Протягом травня-серпня 2017 року зі дна Реп'яхового яру було піднято понад 70 меморіальних плит і надгробних пам'ятників з Лук'янівського єврейського кладовища. Всі об'єкти як експонати виставлено уздовж "Дороги скорботи", яка йде від будівлі на вул. Мельникова, 44, де розташовувалася контора колишнього кладовища, до пам'ятного знаку "Менора". Вони стануть елементами майбутнього Лапідарію.

Члени ініціативної групи зі створення Меморіального центру жертв Голокосту наголошують, що тісно співпрацюють з міською владою і Адміністрацією президента. Однак у чому полягає ця співпраця, поки не зрозуміло.

112.ua

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter