Застигла історія євреїв Києва, Дніпра, Чернівців, Кривого Рогу та Одеси. Добірку підготував Проект "Єврейські новини".
Чернівецький музей історії та культури євреїв Буковини
Єврейська громада стала формуватися в Чернівцях 500 років тому. Для збереження і розвитку своєї культури буковинські євреї виділили гроші на Єврейський Народний Дім, відкритий в 1908 році. Зараз це будівля Центрального палацу культури на Театральній площі, 5. Символічно, що через 100 років тут все ще зберігається єврейська культура — але вже в музеї.
Серед експонатів — сувій Тори, а також листи і фотографії, які потрапили в музей від нащадків буковинських євреїв з усього світу. Особливу цінність становить рукописний молитовник часів правління імператора Австро-Угорщини Франца I. Він був куплений на ізраїльському аукціоні і доставлений в Чернівці.
«Музей присвячений буковинському єврейству. Його основне завдання —відкрити минуле єврейської громади Буковини для сучасників, зберегти все, що можна зберегти у плані історико-культурної спадщини єврейської етнічної групи на Буковині і передати наступним поколінням», — говорить директор музею Микола Кушнір.
Колишній Єврейський Народний Дім привабливий і за змістом, і за формою: на деяких елементах будівлі видно зірку Давида, сходи охороняють статуї левів, а фасад будівлі підтримують атланти.
Музей Шолом-Алейхема в Києві
Серед старовинних книжок, рукописів і предметів єврейського побуту — елементи мультимедіа: фрагменти фільмів і вистав, створених на основі творів Шолом-Алейхема. У програмі музею багато лекцій та презентацій. З недавніх — презентація книги «Архітектор Йосип Каракіс» про історію архітектури Києва, творча виставка художниці Зої Лерман і презентація книги Сергія Черепанова «Місто Світів».
Дніпровський музей «Пам'ять єврейського народу і Голокост в Україні»
Музей на вулиці Шолом-Алейхема, 4 в центрі «Менора» — третій у світі за величиною меморіальний комплекс, присвячений Голокосту. Він був відкритий у жовтні 2012 року і зайняв близько 3000 кв. м. на трьох поверхах.
Перший зал присвячений традиціям іудаїзму, а також особливостям життя євреїв у містах і містечках, найбільший зал відданий Голокосту, за ним слідує «Зал пам'яті — зал імен». А інсталяція «Розлом світу» біля виходу нагадує про Катастрофу, що сталася після приходу до влади нацистів.
Традиційні вітрини знаходяться поруч з голограмами, мультимедійними інсталяціями, відеопроектора. Є зали для тимчасових експозицій та бібліотека. Коли музей проектували, фахівці враховували досвід великих світових музейних центрів. Але головне — не оформлення, а експонати.
Музей в Дніпрі зберіг речі, які стали свідками трагічних подій в єврейській історії: порцелянові чашечки, які колись належали родині, депортированій в концентраційний табір, хупа, збережена в умовах гетто, сувій Тори з дорогоцінним камінням, які були використані як викуп і допомогли врятувати людські життя.
«Музей Михайла Мармера» в Кривому Розі
Музей єврейської культури та історії Голокосту знаходиться по вулиці Пушкіна, 46 при синагозі Бейс Штерн Шульмана. Він створений за ініціативи та на основі особистої колекції мецената Михайла Мармера і відкритий 29 серпня 2010 року.
«Кривоворжский регіон у складі Херсонської, а потім Катеринославської губернії входило в межі осілості. Тим не менш, особливості його адміністративно-територіального розташування, прагнення влади Російської імперії до ефективного освоєння рудоносних земель давали можливість євреям користуватися певними привілеями. З часом це допомогло євреям зайняти лідируючі позиції в економіці краю. Тому на Криворіжжі євреї домоглися реальної рівності з представниками інших націй. Тут була рідкісна не тільки для тих років терпимість, толерантність, взаємоповага і співпраця людей різних національностей і віросповідань. Разом з українською розвивалась і розквітала й єврейська культура, впливаючи і збагачуючи культури інших народів і сприймаючи їх вплив. Тут було напружене та яскраве релігійне життя, і не менш яскраве і цікаве світське життя», — йдеться на сайті музею.
Музей історії євреїв Одеси «Мігдаль-Шорашим»
Єврейська община Одеси завжди була яскравою і численною. Більш того, євреї жили тут і до заснування міста. У турецької фортеці Хаджибей, яку відвоював бравий іспанець (а за деякими даними — марран) Йосип Дерибас, налічувалося 6 єврейських сімей. А археолог Андрій Добролюбский розкопав у центрі міста на Приморському бульварі фрагменти єврейських надгробків, датовані «доодесским» періодом, який тривав до кінця 80-х роках XVIII ст.
