День 11 Ава 5778 (23 липня 2018) – особливий день у житті Херсонської єврейської громади, коли до місця поховання великого праведника Гілеля (колись- до наземного склепу, а з літа 2017 року – до Меморіального комплексу) сходяться городяни, які бажають спільним богослужінням відзначити чергову пам'ятну річницю, пов'язану з цією видатною особистістю.
У понеділок 23 червня подвір'я Меморіального комплексу було заповнено членами громади і шанованими гостями, повідомляє "Хабад Херсон".
Присутні належним чином оцінили споруду, побудовану на добровільні пожертвування минулого року.
На масивному надгробному камені з написом, що тут похований «Арава-кодеш», що в перекладі означає: рабин святий, рабин-праведник, рабин-хасид, рабин-гаон (геній), яким його вважав Любавицький Ребе Менахем-Мендл Шнеєрсон, який особисто редагував текст, написаний на мармуровій плиті, лежали записки парафіян з проханнями до праведника.
Поминальну молитву традиційно проводив головний рабин Херсонської області Йосеф-Іцхок Вольф, який пояснив присутнім порядок послідовності читання священних текстів.
Після Поминальної молитви парафіяни були доставлені автобусами до синагоги на Театральну, 27, де в ошатно прибраному Банкетному залі відбувся урочистий фарбренген (застілля) на честь цієї дати.
Раббі Гілель народився в місті Хомець, Білорусія, у 1795 році. Його батьком був раббі Меїр Леві Малисов. З ранніх років посилено вивчав Тору і досяг у цьому великих успіхів. У процесі навчання познайомився з хасидизмом і вирішив стати послідовником цієї течії, почавши вивчати книгу Танія. Пізніше його вчителем став рабин Залман Зезмир, і саме він остаточно схилив раббі Гілеля стати хасидом Хабада.
Коли ж рабин Бобруйський Барух Мордехай поїхав до Ерец-Ісраеля, місцева громада запросила його на посаду рабина і глави релігійного суду. За своє життя рабин написав багато праць із хасидизму, велика частина з яких була опублікована вже після його смерті. Рабин Гілель з Парича помер у 1864 році у Херсоні.
