Майбутній святий народився в кінці XIV століття в місті Юр'єві (Дерпті) і був вихований в суворому благочесті. Добре знаючи Святе Письмо і твори святих отців, він був полум'яним сповідником православної віри і ревним викривачем латинської омани.
У віці 35 років святий Серапіон поселяється на річці Толві і стає учнем преподобного Єфросина Псковського, який жив у повній самоті, і розділяє з ним пустельні подвиги і труди з улаштування обителі.
Невідомо, де і коли прийняв преподобний Серапіон постриг, але до преподобного Євфросину він прийшов вже ченцем.
Заради великих подвигів своїх преподобний ще за життя удостоївся від Господа дару прозорливості і чудотворіння.
В 1476 зцілився від гнійної рани на нозі латиш-селянин, приклавши до неї сніг від слідів святого.
Преподобний передбачив нашестя на Псков німців в рік його смерті і те, що обитель не постраждає, що і здійснилося.
Помер він 90-річним старцем, 8 вересня 1480 року. Після смерті він прославився численними чудотворіннями.
Тропар
Изрядством жития чистоту девства приим, Серапионе, и вся красная мира сего возненавидев, Христа Единаго возлюбил еси. Сего ради во внутреннюю пустыню вселився и со зверьми живый, весь Христов спостник и друг Евфросина учителя твоего был еси, тем же и молим тя, поминай нас, чтущих святую память твою, да зовем ти: радуйся, пустынныя похвало, преподобне отче наш.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.