Шанування ікони Божої Матері «Троєручиця» почалося в VIII столітті, за часів іконоборницької єресі, коли ікони знищувалися за указом імперської влади, а православних, які їх зберігали, жорстоко карали.
Лише в мусульманських містах, таких як Дамаск, християн не обмежували в шануванні святих ікон. Багато для захисту шанування святих образів зробив перший міністр халіфа міста Дамаск – ревний християнин, богослов і гімнограф - преподобний Іоанн Дамаскін. Він написав безліч листів, в яких на основі Святого Письма і святоотецьких творів доводив правильність іконопочитання.
Така діяльність Іоанна не подобалась візантійському імператору і він, для того щоб позбавити православних такого заступника, вирішив підставити святого. За указом імператора писарі підробили почерк преподобного і написали лист, в якому перший міністр поставав зрадником. Лист передали в руки халіфу і той впав у лють. Забувши про багаторічну віддану службу свого міністра, він повелів відрубати йому праву руку, і повісити її у всіх на виду на базарній площі.
Ввечері, Іоанн попросив дозволу халіфа забрати відрубану руку. Володар Дамаска дав свою згоду. Повернувшись додому, святий приклав відсічену руку до рани і почав молитися. Святий просив у Матері Божої зцілення руки і дав обітницю писати цією рукою труди на славу церкви і Владичиці Богородиці. Забувшись у молитві він заснув. Уві сні йому явилася Матір Божа і зцілила руку. У пам'ять і подяку про таку милість Владичиці Богородиці святий прикріпив до нижньої частини ікони зображення кисті правої руки, відлите з срібла. З тих пір на всіх списках цієї ікони малюється така рука, яка і дала образу назву «Троєручиця».
Незабаром після цих чудесних подій Іоанн пішов у монастир, в обитель святого Сави Освяченого, і прийняв чернечий постриг. Ікону, преподобний взяв у монастир разом з собою. Вона перебувала в обителі святого Сави Освяченого до ХIII століття. Потім її з благословенням передали в дар святому Саві, архієпископу Сербському. У Сербії чудотворний образ Богородиці зберігався до турецької навали, а нині перебуває на святій горі Афонській в монастирі Хиландар.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії.
При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.