«Эмалевый крестик в петлице и серой тужурки сукно... Какие прекрасные лица, и как это было давно...»
Навіть для поета, який жив ще в царській Росії, це було «давно». Адже за короткий час настала інша епоха. Росія відійшла від Бога і була за це покарана. Країна змінила свого царя, над яким було звершено таїнство помазання на царство, а потім дозволила його вбити.
Для останнього імператора служіння Вітчизні було невіддільне від служіння Богу. За його правління зросла кількість храмів і монастирів. При Миколі Другому були прославлені вісім святих, серед яких і преподобний Серафим Саровський. Царська сім'я також отримала свої нетлінні вінці Христової слави. Нещодавно члени цієї сім'ї були причислені до лику святих.