Боголюбська ікона Божої Матері, одна з найдавніших чудотворних ікон Русі, написана в XII столітті на прохання благовірного князя Андрія Боголюбського.
Коли в 1155 році князь Андрій Боголюбський переселявся з Вишгорода в Суздальські землі, то взяв з собою чудотворний образ Божої Матері, за переказами написаний самим святим апостолом і євангелістом Лукою (згодом ця ікона отримала назву Володимирської). За сім верст до Володимира коні, які везли кіот зі святинею, зупинилися і ніяк не могли рушити з місця.
Князь Андрій просив супроводжуючих його священиків звершити молебень перед іконою на тому місці і сам довго молився перед святим образом. Коли він повернувся до себе в похідний намет, йому явилася Божа Матір з сувоєм в руці й звеліла князю поставити у Володимирі привезений ним образ з Вишгорода, а на місці цього чудесного явління побудувати храм і обитель. Потім Вона молитовно підняла руки до неба, приймаючи благословення Христа Спасителя, Який з'явився в цей час над землею, благословив Її, і видіння зникло.
Виконуючи благословення, князь Андрій заклав у вказаному місці кам'яну церкву на честь Різдва Пресвятої Богородиці, де з часом утворився монастир. Потім він зібрав майстерних іконописців і наказав зобразити Божу Матір так, як Її побачив: у весь зріст із сувоєм у правій руці і лицем, зверненим до Спасителя. Написаний образ принесли у храм на місці явління Богородиці і встановили щорічне святкування на честь явління Божої Матері 1 липня.
Цей образ отримав назву Боголюбської ікони Божої Матері і згодом прославився зціленнями і чудесами.
"УНІАН-Релігії"