Преподобний Тіт
Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать.
Послання апостола Якова
У Печерському монастирі жили два друга: пресвітер Тит і диякон Євагрій. Але несподівано їхня дружба змінилася ворожнечею. З волі Божої Тит раптом захворів. Він ревно молився, плакав і послав за Євагрієм, аби попросити у нього пробачення. Однак той не захотів прийти, і братія привела його силоміць.
Хворий зі сльозами і земним поклоном став прохати його: "Прости мене, отче, і благослови". Але Євагрій, мовби охоплений демоном, промовив страшні слова: "Я не хочу примиритися з ним ні в цьому віці, ні у майбутньому". Сказавши це, він упав мертвий. Щире каяття Тита дало йому можливість побачити ангела, який вразив Євагрія вогненним списом, а самому пресвітеру подав руку.