14 січня - Обрізання Господнє, день пам`яті святого Василя Великого

Новий рік за старим стилем

Вечір 13 січня - Щедрий вечір. Православна церква святкує день преподобної Меланії Римлянки (Маланки), яка обрала шлях жертовного служіння ближнім.

Увечері, після заходу сонця і до півночі, за народною традицією, молодь ходить з "козою", щедрувальники бажають господарям здоров`я, багатого врожаю та добробуту у новому році. А на світанку йдуть засівати зерном до друзів, рідних і близьких. 

14 січня Православна церква відзначає свято Обрізання Господнього.

На восьмий день після Народження Христос, за старозавітним законом, прийняв іудейський обряд обрізання, який був встановлений для всіх немовлят чоловічої статі в знак завіту Бога з прабатьком Авраамом і його нащадками.

При здійсненні цього обряду Божественному Немовляті було дано ім`я Ісус (Спаситель), сповіщене Архангелом Гавриїлом ще в день Благовіщення Діві Марії.

За тлумаченням отців Церкви, Господь прийняв обрізання, щоб показати людям приклад неухильного виконання Божественних встановлень.

У Новому Завіті обряд обрізання поступився місцем таїнству Хрещення, прообразом якого він і був. Свідоцтва про святкування Обрізання Господнього у Східній Церкві сходять до IV століття.

До 1700 року Новоліття на Русі святкувалося 1 вересня за старим стилем (обчислення церковного року і понині починається з 1 вересня). Після чого Петро I наказав, відповідно до європейського літочислення, вважати початок року з 1 січня (14 січня за новим стилем).

Свято Обрізання Господнього не належить до двунадесятих свят і святкується один день - без предпразднества і після празднества. За традицією в цей день після літургії здійснюється молебний спів на Новий рік з колінопреклонінням.
Свято Обрізання з`єднується з святкуванням Васильєва дня - пам`яті святого Василя Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської.

"УНІАН-Релігії" за матеріалами з відкритих джерел Інтернет