Зцілював хворих, виганяв нечистих духів
Преподобний Іларіон Великий народився в 291 році в палестинському поселенні Тавафа. Для вивчення наук його відправили до Александрії, де він познайомився з християнами і прийняв святе Хрещення. Почувши про ангельське життя преподобного Антонія Великого, Іларіон пішов до нього, щоб навчитися догоджати Богові. Незабаром Іларіон повернувся на батьківщину.
Батьки його вже померли. Роздавши майно родичам і вбогим, Іларіон оселився в пустелі біля міста Маіума.
Преподобний посилено боровся з нечистими помислами, що бентежили розум і розпалювали тіло, перемагаючи їх важкою працею, постом і старанною молитвою. Диявол страшив святого привидами і примарами. Під час молитви святий Іларіон чув плач дітей, ридання жінок, рев левів та інших звірів. Преподобний розумів, що ці жахи наводять біси, щоб прогнати його з пустелі, тому перемагав страх за допомогою ревної молитви. Одного разу на преподобного Іларіона напали розбійники, і він силою свого слова переконав їх покинути злочинне життя. Скоро про святого подвижника дізналася вся Палестина.
Господь дарував преподобному Іларіону владу виганяти нечистих духів. Цим благодатним даром він звільнив від пут багато недужих. Хворі приходили для зцілення, і преподобний лікував хвороби безкоштовно, кажучи, що благодать Божа не продається. За допомогою нюху святий дізнавався, якою пристрастю одержима та чи інша людина. Приходили до преподобного Іларіона і ті, що бажали спасти свою душу під його керівництвом.
З благословення преподобного по всій Палестині почали виникати монастирі. Переходячи з однієї обителі в іншу, він утверджував у них строгий подвижницький спосіб життя. За сім років до кончини († 371-372) преподобний Іларіон оселився на Кіпрі, де трудився в пустельному місці, поки Господь не покликав його до Себе.